Ми продовжуємо рубрику «Відомі люди на монетах», де знайомимо вас із відкарбованими у металі знаменитими людьми, які ввійшли в історію України.
Читайте також:
- Відомі люди на монетах: Георгій Вороний – математик з Чернігівщини, який зумів випередити свій час
- Відомі люди на монетах: чому оперного співака Бориса Гмирю називали Борисом Великим
- Відомі люди на монетах: Юрій Кондратюк розрахував траєкторію польоту на Місяць
- Відомі люди на монетах: Леонід Жаботинський – що відомо про нашого важкоатлета
Богдан Іванович Ханенко – відомий меценат, колекціонер та мистецтвознавець народився у селі Лотоки на Чернігівщині 1849 року.
Виходець із давнього козацького роду, він отримав університетський диплом юриста, служив світовим суддею. Можна сказати, що дві ситуації в молоді роки визначили його долю. Це дружба з живописцем Айвазовським, який познайомив його з антикварами та художньою інтелігенцією. А ще – зустріч і потім кохання на все життя з Варварою Миколаївною – донькою відомих підприємців та благодійників цукрозаводчиків Терещенків. 
Вона виросла у будинку, наповненому предметами мистецтва, і тому підтримала «захворювання» чоловіка на колекціонування. Почав він із національно-побутових виробів, живопису та потім , після весільної подорожі до Італії ,зосередився на цінних предметах мистецтва.
Але не лише колекціонування стало метою існування сімейного подружжя Ханенків. У всіх своїх родових маєтках вони збудували школи та організували підвезення дітей до них. Було найнято вчителів, яким Ханенки платили належну зарплату. Варвара Миколаївна організовувала «кустарні виставки» для популяризації виробів народних умільців. А тим часом зростала колекція історичних раритетів. Богдан Іванович був бажаним гостем на аукціонах у багатьох європейських столицях, він по праву вважався одним із найкращих у Європі знавців предметів мистецтва та старожитностей.
Крім того, на прохання Варвари та Богдана Ханенків міська Дума Києва виділила земельну ділянку, і невдовзі вони відкрили першокласний музей із такими культурно-історичними цінностями, яким навіть Ермітаж заздрив.
«Творіння геніїв не повинні належати лише тим, хто ними володіє», – сказав якось Богдан Ханенко. До речі, понад 3000 предметів, знайдених у результаті розкопок Вікентієм Хвойком – знаменитим українським археологом, першовідкривачем Трипілля, змогли побачити відвідувачі виставки у музеї Ханенків. Саме завдяки підтримці Ханенків стали можливі археологічні дослідження Хвойки. Їхній результат – багатотомник «Стародавності Наддніпрянщини» вийшов теж за кошти Богдана Івановича. Навесні 1917-го Ханенко помер, заповівши дружині зробити опис усіх цінних предметів та передати їх музею. Варвара Миколаївна, яка пережила чоловіка на п’ять років, все зробила як він просив.
Спочатку їхній подарунок Києву носив назву «Художньо-промисловий та науковий музей», пізніше– Музей мистецтв Всеукраїнської академії наук. Потім тривалий час він називався Київський музей західного та східного мистецтва. І лише в роки незалежності України перемогла справедливість, і на вулиці Терещенківській з’явився Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.
Валерій Боянжу, Херсон — Одеса
НАША ДОВІДКА
У червні цього року у Луврі (Париж) відкрилася виставка старовинних ікон із Київського музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.
