Не бути американським астронавтам на Місяці 1969 року без розрахованої Юрієм Васильовичем Кондратюком траєкторії цього польоту за сорок років до цього – 1929-го. Тож недаремно на зворотному боці Місяця є кратер Кондратюка. І недарма Нацбанк України викарбував на його честь пам’ятну монету.
При народженні (1897 рік, Полтава) його звали Олександр Ігнатович Шаргей. Закінчив полтавську гімназію зі срібною медаллю, 1916-го вступив до Петроградського політехнічного інституту. Тоді у розпалі була Перша світова війна, і Шаргей того ж року був призваний до армії, у званні прапорщика воював до 1918-го. Потім – громадянська війна, був мобілізований до Білої армії, але незабаром дезертирував і оселився у Смілі на Черкащині. Тоді й добув документи на ім’я Юрія Васильовича Кондратюка. Під цим ім’ям і увійшов у історію.
Кубань, Осетія, Сибір – він працював у різних регіонах СРСР. Працював механіком, але душею, розумом і серцем був у Космосі. І 1925 року у Новосибірську побачила світ його книга «Завоювання міжпланетних просторів». Видана вона була автором власним коштом. У цій книзі Кондратюк обґрунтував доцільність вертикального зльоту ракети, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання енергії Сонця космічним апаратом і багато іншого, що через десятиліття було реалізовано на практиці його послідовниками.
В американських ЗМІ 1960-х є свідчення того, які суперечки були під час обговорення в NASA (Аерокосмічне національне управління США) варіантів польоту на Місяць. Групі Вернера фон Брауна (полонений гітлерівський ракетобудівник працював на США) опонувала група Джона Хуболта, яка пропонувала вивести корабель на навколомісячну орбіту, а потім відокремити від нього і спустити на Місяць спеціальну кабіну. Саме з цією ідеєю, взятою із книги Юрія Кондратюка, зрештою, всі й погодилися.
Тим часом у 1930 році за помилковим доносом Кондратюка було засуджено за шкідництво, два роки в конструкторському бюро за колючим дротом відпрацював інженером-конструктором. У 1932-33 роках спочатку у Новосибірську, потім у Харкові працював над проектом Кримської вітроелектростанції унікальної на той час потужності. А потім він 1941-го пішов добровольцем на фронт – почалася війна.
Щодо дати смерті Кондратюка є різночитання. Спочатку вважали, що загинув він у жовтні 1941-го. Потім знайшлися документи, котрі підтверджують, що він був ще живий у січні 1942 року, і з’явилася версія, що він загинув у лютому 1942-го, похований у братській могилі в Калузької області. Є і версія, що він загинув у німецькому концтаборі.
Валерій Боянжу, Херсон – Одеса
Читайте також:
