Понеділок, 26 Лютого, 2024
ГоловнаДозвілляЯкщо вас обвішують на базарі, поцікавтеся історією торгівлі

Якщо вас обвішують на базарі, поцікавтеся історією торгівлі

Этот материал также доступен на русском языке
Один із них знаходиться в Одесі, на базі Державного університету інтелектуальних технологій та зв'язку – це Музей метрології та вимірювальної техніки.

В експозиції широко представлені засоби вимірювальної техніки минулих років вітчизняного та іноземного виробництва, відтворено розвиток метрології з кінця ХІХ століття до наших днів.

Один із засновників музею Берди Чарович Бердиєв, наголошує, що майже всі експонати музею – подарунки випускників та викладачів.

Колекція справді значна: тут і ваги майстерні Пінкуса 1865 виготовлення, децимальні ваги 1903 інженера І.С. Каца, маленькі пружинні ваги «кантер», старий годинник, друкарські машинки, різні електронні вимірювальні прилади та багато інших цікавих експонатів.

Метрологія – давня практична наука. Її історія у світовому контенті – від виникнення перших систем мір та засобів вимірювань у стародавніх країнах світу до підписання Метричної конвенції. Якщо ж говорити про розвиток метрології в Одесі, то треба мати на увазі, що від свого початку місто розвивалося як центр торгівлі. У книжці А.М. Дерібаса «Стара Одеса» наведено курйозний сюжет із життя нашого міста щодо повної плутанини з мірами й вагами. Місцевий купець Микола Попандопуло придбав доставлений у місто транспорт з 19 бочок грецького вина. Зробивши обмір, міський орендар ваг отримав результат – зазначені 19 бочок становлять 1042 відра та 5 кварт. Такий висновок видався покупцю сумнівним, і він домовився про повторення тієї ж операції з приватною особою. Цього разу кількість вина було визначено у 1032 відра та 4 кварти. Переконавшись у солідній розбіжності, Попандопуло звернувся до третього замірника — колишнього орендаря міських ваг. Останній результат склав усього лише 996 відер і 1 кварту. Воістину анекдотична ситуація чудово розповідає про значущість проблеми системи одиниць вимірювання в Одесі перших років її існування.

«Для ведення успішної, насамперед міжнародної торгівлі, треба мати єдину систему мір і таблиць величин. Чим раніше міряли? Бочкам, бричками, мішками, відрами… А потрібно ж було якось все систематизувати. Спочатку робили переклад зарубіжних таблиць із системами вимірювання у російські. З 1842 року до 1893 року існувало Депо зразкових мір і ваг. До його обов’язків входило зберігання еталонів, організація їхньої повірки, а також виготовлення нових еталонів. У 1893 році Дмитро Менделєєв був призначений хранителем (керівником) Головної палати мір і ваги. Він почав у кожному місті створювати вимірювальну палату, де знаходились люди, які займались доглядом за правильністю вимірювання (здебільшого на базарах). Перша одеська палата, як писали тоді «палатка», знаходилася на Кузнечній вулиці у 21 номері. Так з’явились перші фахівці, які могли користуватися таблицями з перекладу вимірювальних одиниць. Їх можна назвати людьми, які вирішували всі конфлікти, що були пов’язані з непорозуміннями на базарах. До цього конфлікти з «обміром та обвісом» вирішували поліцейські.

А ось і перше оголошення: «Керуючий Одеським приладовим округом повідомляє, що згідно із законом четвертого червня 1899 року відкрилася повірочна палатка для повірки та клеймування мір та вагів у місті Одеса на вулиці Кузнечній, 21». Ще одне оголошення: «Майстер Пінкус, Старорізнична вулиця, будинок Бортнікова проти будинку Болгарова в Одесі». Як вам така адреса? Ви таке ніде не побачите, окрім Одеси. Тобто всі повинні були знати, хто такі Бортніков і Болгаров, щоб знайти Пінкуса», — розповів Берди Чариєвич.

Серед експонатів музею є й такі, що могли б стати прикрасою музею боротьби з криміналом. Адже підроблені і «спилені» гирі та підкориговані під продавця ваги – це також одна з особливостей ведення торгівлі – кримінальна.

«Був цікавий випадок на зустрічі випускників кілька років тому. Я розповідав випускникам, що ось це одні з найперших ваг, зроблених в Одесі в майстерні Пінкуса. Один молодий чоловік уважно слухав мене, потім каже: «У вас тут невелика помилка». Я відповідаю, що працюю з обласним архівом, тому інформація підтверджена. Мій колишній студент відповідає, але дані вірогідно неточні. Потім він додав, що приїде на наступну зустріч випускників та доведе мені це. Тоді ми всі посміялись з цієї ситуації, але через деякий час він мені все-таки вказав на неточність. Я вважав, що то були найперші ваги майстерні Пінкуса. А він від всієї великої родини Кара з села Ярове (Дюлмен) подарував музею ваги 1865 року, виготовлені у майстерні Пінкуса. Ці ваги довгий час знаходилися на закинутому даху будинку. Їх знайшли в повному комплекті та реставрували. Тепер вони прикрашають музей», — розповів Берди Чариєв.

Нелегко, напевно, знайти людину, яку хоч раз не обвішували б магазині або на базарі. Про історію обважування та становлення системи заходів можна дізнатися в дивовижних музеях.

Нове на сайті

купити ноутбук Львів, ціни в Україні