Чому так відбувається і як визначається дата свята?
Що таке традиційна Пасхалія?
Частина православних християн, що належать до ПЦУ, та греко-католики з вересня 2023 року відмовилися від юліанського календаря і перейшли на новоюліанський. І тепер більшість церковних свят відзначають на 13 днів раніше. Але з Великоднем, як і з іншими так званими рухомими святами, які не мають певної календарної дати, – наприклад, Трійцею – все виявилося не так просто.
Річ в тому, що при переході на новоюліанський календар зберегли традиційну Пасхалію — методику визначення дати Великодня, прив’язану до юліанського календаря. Цю методику затверджено у 325 році Нікейським собором ще єдиної на той час християнської церкви.
Як розраховують дату?
Собор встановив, що Великдень має відзначатися у першу неділю після першої повні, яка настає після весняного рівнодення.
Здавалося б – правило просте. Але згодом церковний календар став дуже відрізнятися від астрономічного. І після календарної реформи XVI століття католики та православні почали розраховувати дату Великодня по-різному.
Католики перейшли на розрахунки, наближені до астрономічних. Православні й далі рахували по-старому. Оскільки різниця між календарями становить 13 днів, розрахунки за однаковими правилами призводять до різних результатів.
Великдень за григоріанським календарем
Наприклад, за календарем, яким ми користуємося у повсякденному житті (він практично збігається з григоріанським), весняне рівнодення у 2024 році було 20 березня (за церковним – 21 березня). Перша повня – 25 березня. Тому Великдень римо-католики та протестанти відзначатимуть у першу неділю після цієї дати – 31 березня.
Великдень за юліанським календарем
Що ж до юліанського календаря, то за ним весняне рівнодення не збігається з астрономічним і припадає на 3 квітня. А перша повня випадає на 24 квітня. Враховується при розрахунку і єврейський Великодній тиждень, що триває цього року з 23 по 30 квітня. До його завершення православні Великдень не відзначають. Тож святкування перенеслося з 28 квітня ще на тиждень – 5 травня. Тобто – у православних та греко-католиків Великий піст розпочався нещодавно, а католики та протестанти вже готуються Великдень святкувати.
Серед причин, з яких оновлювати старий спосіб розрахунку дати Великодня не слід, церковники наводять те, що за юліанським календарем жив сам Ісус Христос. Згадують і про благодатний вогонь, який, за їхнім твердженням, сходить у Храмі Воскресіння (Гроб Господній) в Єрусалимі саме напередодні православного Великодня, а не католицько-протестантського.
Свято може бути спільним для всіх?
Здавалося б – особливо для людини, якій важко зрозуміти всі складнощі розрахунку рівнодення та календарів – що може бути легшим, ніж домовитися святкувати Великдень спільно усім християнським конфесіям. Тим більше, що іноді різниця дат рівнодення за обома календарями виходить несуттєвою, а дати Великодня збігаються. Відбувається такий збіг раз на три-чотири роки.
І останнім часом представники Папи Римського та Вселенського патріарха ведуть переговори про те, щоб спробувати погодити на майбутнє спільну дату Великодня для усіх церков, які перейшли на новоюліанський календар.
Починаючи з XVII століття, такі спроби відбувалися неодноразово, але закінчувалися невдачею. Водночас у 2025 році привід для встановлення єдиної дати Великодня буде досить переконливим.
Наступного року, згідно з різними розрахунками, християни усіх конфесій відзначатимуть Великдень в один день. А крім того – святкувати 1700-річчя спільного для всіх Нікейського собору, який встановив правила обчислення свята.
