Водний настій коренів живокосту застосовують внутрішньо при шлунково-кишкових захворюваннях: проносах, дизентерії, хронічному катарі кишечника, виразках шлунка та кишечника. А також при хронічному катарі дихальних органів із рясним виділенням мокротиння, при кровохарканні, кровотечах, болях у суглобах, паралічах.
Живокіст застосовують внутрішньо і при різних шкірних захворюваннях, виразках і ранах з одночасним зовнішнім застосуванням.
І як зовнішнє – при запаленні вен, окістя і особливо при переломах кісток і вивихах, болі в ампутованих куксах та ішіасі (невралгії сідничного нерва). Особливо цінно те, що живокоп загоює старі рани, що погано гояться, і виразки.
Порошок коренів служить кровоспинним засобом при носових та інших зовнішніх кровотечах.
Спиртову настоянку коренів вживають для протизапальних та болезаспокійливих компресів.
Мазь з коренів застосовують при переломах кісток, ревматичних та подагричних болях, ранах та виразках.
Увага! З приводу отруйності рослини існують дві протилежні думки. У будь-якому випадку застосовувати його слід з обережністю.
СПОСОБИ ЗАСТОСУВАННЯ
1. Дві чайні ложки свіжого коріння живокосту наполягати 8 годин на 1,5 склянки остудженої кип’яченої води, процідити. Залишок коріння, що вийшов, наполягати півгодини в півтори склянках окропу, процідити. Обидва настою змішати разом. Приймати по чверті склянки 4-6 разів на день до їди. Кожну порцію пити невеликими ковтками.
2. Одну частину свіжого чи сухого кореня змішати із двома частинами бджолиного меду. Приймати по 1 чайній ложці 3 рази на день до їди протягом 7 днів.
3. Три столові ложки коренів нагрівати півгодини в півлітрі води в закритій посудині на легкому вогні, не доводячи до кипіння, настоювати 4 години, процідити. Вживати для ванн, обмивань та компресів.
4. Дві столові ложки свіжого коріння розтерти з двома ложками свинячого несолоного сала, вживати як мазь.
Нагадаємо, ми розповідали про корисні якості подорожника, а також безсмертника піщаного та чорноплідної горобини.
