«Істинно кажу вам: серед усіх людей, народжених на світі, не було ще ніколи більшого за Івана Хрестителя» (Мф. 11:11), – говорить про нього Спаситель.
Під час царства Ірода жив священик на ім’я Захарія. І була в нього дружина, яку звали Єлизавета. Подружжя вело праведне і благочестиве життя. Будучи в похилому віці, вони не мали дітей, тому що Єлизавета була безплідна, тому сильно журилися про це.
Одного разу під час кадіння в святині Захарії раптом явився Ангел, який промовляв:
«Не бійся, Захарію, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван. І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато хто втішаться. Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п’янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері. І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.» (Лк 1:13–16).
Іван Хреститель народився на шість місяців раніше за Христа і був по материнській лінії Його родичем.
Пророк Іван став останнім серед пророків, що передбачають прихід у світ Месії. Він довго готувався до виконання свого головного призначення – проповіді єврейському народові про пришестя Спасителя. Тривалим суворим постом (Іван їв тільки мед і акриди) у молитві він до тридцяти років перебував у пустелі на самоті, доки Господь не закликав його йти у світ і проповідувати про пришестя Христа. Таким чином, своїм подвигом – життям у пустелі – Іван започаткував чернецтво.
Він вирушив на річку Йордан, де почав розповідати людям про покаяння та хрещення. Слова пророка були настільки сильні, що вражені люди, повіривши йому, тут же охрестилися в річці. Безумовно, хрещення в Йордані не було Таїнством Хрещення у тому вигляді, в якому ми знаємо Його зараз, але це було Його твердженням у світі.
Одного дня Сам Спаситель прийшов до річки. Христос просив Івана хрестити Його. Пророк вигукнув: «Мені треба охреститися від Тебе, і Ти приходиш до мене?» Спаситель відповів на це: «Так треба нам виконати будь-яку правду». Під час хрещення «відкрилося небо, і Святий Дух зійшов на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і був голос з небес, що промовляє: Ти Син Мій Улюблений; що Я вподобав Тебе» (Лк 3:21–22).
Як відомо з Писання, пророка і Хрестителя Івана чекала мученицька смерть. Він був ув’язнений царем Іродом за те, що викривав його злочинний шлюб з Іродіадою. Івану Хрестителю відрубали голову під час бенкету, на якому дочка Іродіади Соломія станцювала перед гостями, чим догодила Іроду, отримавши «нагороду» від задоволеного царя – голову Івана Хрестителя. Її танцівниця випросила з навчання матері.
Ще першими християнами було покладено традицію святкування Різдва Хрестителя Господнього. А з IV століття свято включили до християнського календаря.
Різдво пророка Івана, Предтечі та Хрестителя Господа нашого Ісуса Христа було провіщено пророком Ісаєю за 700 років до самої події: «Ось вигукнув чийсь голос: «Дорогу приготуйте для Господа в пустелі! Для Бога нашого в пустині розрівняйте шлях!» (Іс. 40:3).
З проповіді митрополита Антонія (Паканича)
