Що не день – новий ціновий сюрприз. То олія коштує як золото, то яйця. Що казати, якщо навіть борщовий набір у порівнянні з вереснем подорожчав більш ніж удвічі.
Наразі знову пропонують взяти під контроль держави ціни на продукти. У Верховній Раді вже зареєстровано відповідний документ*.
Які продукти вважаються соціальними?
Необхідність такого закону, за словами авторів, викликана тим, що ціна на деякі продукти харчування щороку зростає на 50-70%. При тому, що їхня собівартість так суттєво не зростає.
До того ж законодавці посилаються на досвід країн Європейського Союзу, де, за їхніми ствердженнями, на національному рівні встановлюється до 15% цін на продтовари. Зокрема державному контролю підлягає близько 88-97% продукції сільського господарства. І насамперед – ціни на пшеницю, ячмінь, жито, кукурудзу, соняшник, м’ясо, молоко, цукор, оливкову олію.
Якщо закон ухвалять, держава регулюватиме вартість не усіх продуктів, а лише так званих соціальних – тих, що входять до щоденного раціону пересічних громадян. До того ж, ці продтовари повинні бути виготовлені виключно в Україні.
Максимальний обсяг торговельної націнки становитиме 15% відпускної ціни товару від виробника. Мінімальну – закріплять на рівні 5%. Нижче за таку націнку «опускати» ціну не можна.
Так, якщо, наприклад, цукровий завод відпустить кілограм цукру за 25 гривень, то у роздрібному продажу він мусить коштувати не вище 28,75 гривні.
Чи допоможе закон стримати ціни?
В Україні вже існувало регулювання цін на продукти. Але у 2017 році його скасували, заявивши, що ринок сам себе відрегулює і не допустить невиправданого підвищення цін. Проте великі виробники, домовившись між собою, підвищували ціни на товари так, як вважали за потрібне. Яскравий приклад – нечуване зростання цін на цукор та олію.
Чи допоможе новий закон, у разі його ухвалення, стримати ціни – це ще питання. Деякі аналітики переконані, що державне регулювання новим виткам дорожнечі не завадить. Адже існує безліч способів, за допомогою яких можна підвищити націнки – збільшити, наприклад, вартість упаковки, ввести додаткові послуги.
До того ж, якщо ціни на соціальні товари спробують утримати – вони можуть просто зникнути з торговельних точок. Як під час дефіциту гречки у 2011 році. Тоді її привезли з Китаю, але у торговельних мережах одразу ж розкупили. А потім гречка з’явилася на «чорному» ринку – за ціною, вдвічі-втричі дорожчою за «офіційну».
Водночас, особливо сподіватися на те, що завдяки держрегулюванню вартість товарів знизиться, не слід. Воно може лише уповільнити зростання цін на продукти у майбутньому.
Зрозуміло одне – до новорічних свят треба запасатися продуктами вже зараз. Доки ціни знову не злетіли.
*Законопроект «Про внесення змін до Закону «Про ціни і ціноутворення» в частині відновлення державного регулювання цін на соціальні продукти харчування» № 6374.
*Законопроект «Про внесення змін до Закону «Про ціни і ціноутворення» в частині відновлення державного регулювання цін на соціальні продукти харчування» № 6374.
Що мусить бути дешевшим?
До списку соціальних продуктів пропонують включити такі:
- цукор-пісок;
- гречану крупу;
- пшеничне борошно вищого ґатунку;
- вермішель з борошна вищого ґатунку;
- житньо-пшеничний хліб і батони з пшеничного борошна;
- пастеризоване молоко жирністю 2,5%, упаковане у плівку;
- вершкове масло жирністю 72,5%;
- соняшникову олію;
- курячі яйця категорії С1;
- м’ясо птиці – цілі курячі тушки;
- негазовану мінеральну воду.
Читайте також:
