Жінка приховала смерть сина, щоб онука залишились без спадщини: що вирішив суд

Ключові тези

• Незнання про факт смерті спадкодавця або юридична необізнаність не вважаються об’єктивними та непереборними перешкодами для прийняття спадщини.
• Волонтерська діяльність та виїзди у зони бойових дій розглядаються як поважна причина лише тоді, коли вони безперервно тривали протягом усіх 6 місяців від дня відкриття спадщини.
• Факт того, що інші родичі не повідомили про смерть спадкодавця або приховали її, не позбавляє потенційного спадкоємця обов’язку самостійно підтримувати зв’язок.
• Для відновлення прав заявник повинен довести існування істотних труднощів саме в період перших шести місяців з моменту смерті родича.

Також цікаво: Без візиту до нотаріуса: коли до спадкоємця автоматично переходять борги за спадщину

Суть родинного конфлікту

Як пише “Судово-юридична газета”, після смерті чоловіка лишилася спадщина, яку в законному порядку оформила його мати (бабуся позивачки). Донька покійного звернулася до нотаріуса зі запізненням, через що отримала відмову у видачі свідоцтва.

Прагнучи відновити свої права, позивачка подала позов про надання додаткового двомісячного строку, пояснюючи пропуск тим, що бабуся приховала від неї смерть батька. Додатковим аргументом стали регулярні волонтерські відрядження позивачки до прифронтових зон. Місцевий суд став на бік доньки та задовольнив позов, проте відповідачка (мати покійного) подала апеляцію.

Чому незнання про смерть не є підставою для продовження строків

Розглянувши справу № 569/8294/25, Рівненський апеляційний суд став на бік бабусі та скасував рішення першої інстанції. Судді послалися на усталену практику Верховного Суду: право на спадщину виникає в день смерті особи, а на подачу заяви законом чітко відведено шість місяців (ст. 1270 ЦК України).

Згідно з позицією Верховного Суду, відсутність контакту з батьком та необізнаність про його кончину не належать до об’єктивних і непереборних обставин. Закон зобов’язує спадкоємців самостійно цікавитися життям родичів, тому відсутність інформації про смерть не звільняє від дотримання часових рамок.

Які причини пропуску закони вважають поважними

Суд нагадав, що додатковий строк за ч. 3 ст. 1272 ЦК України надається лише за наявності істотних і дійсно непереборних перешкод.

До переліку НЕповажних причин належать:

• відсутність інформації про смерть або наявність спадкового майна;
• юридична необізнаність щодо порядку та строків оформлення;
• похилий вік, непрацездатність або відсутність коштів на проїзд;
• побутові чи сімейні суперечки між спадкоємцями;
• несприятливі погодні умови.

Волонтерство та прифронтові відрядження

Аналізуючи докази позивачки про її волонтерську діяльність, колегія суддів звернула увагу на періодичність виїздів. Надані накази про відрядження до прифронтових регіонів підтверджували лише тимчасові поїздки, а не безперервне перебування за межами міста протягом усіх шести місяців.

Оскільки в позивачки були проміжки часу для вільного звернення до нотаріальної контори в Рівному, сам факт волонтерства не визнали об’єктивною перешкодою.

Часовий проміжок, який досліджують суди

Апеляційна інстанція підкреслила критично важливий юридичний нюанс: оцінка поважності причин завжди стосується перших шести місяців із дня смерті спадкодавця.

Якщо в цей конкретний шар часу особа не мала безперервних перешкод для подання заяви, будь-які пізніші обставини або виправдання судом до уваги не беруться.

Рішення Рівненського апеляційного суду свідчить про суворість українського спадкового права. Щоб не втратити майно, спадкоємцям важливо підтримувати зв’язок із родичами та не розраховувати на автоматичне продовження строків через волонтерство чи родинні непорозуміння. Поважними причинами для суду залишаються лише ті обставини, які фізично унеможливлювали подачу заяви протягом усіх шести місяців.

Читають зараз:

• Без цих документів спадщину не оформлять: адвокатка назвала обов’язковий перелік
• Не все майно померлого є спадщиною: що не зможуть отримати родичі, згідно закону