Ключові тези:
- Якщо людина не проживала зі спадкодавцем постійно, вона може не подавати заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців.
- Для тих, хто жив зі спадкодавцем, а також для окремих категорій спадкоємців діють інші правила.
- Відмовитися від своєї частки на користь іншої людини можна лише на користь спадкоємця за законом або заповітом.
Спадщина — це не лише квартира, будинок чи гроші. Разом із майном до спадкоємця переходять і зобов’язання померлого, тому інколи люди свідомо не хочуть її приймати.
Раніше ми розповідали, що не все майно померлого є спадщиною.
Чи обов’язково оформлювати відмову від спадщини?
Відмова від спадщини є правом людини, а не обов’язковою процедурою. Якщо спадкоємець не планує приймати майно, він може просто не звертатися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
На це відводиться шість місяців із дня смерті спадкодавця.
Якщо людина не подала заяву в межах цього періоду, її вважають такою, що спадщину не прийняла. Тоді нотаріус продовжує оформлення спадкової справи без її участі.
Юристи пояснюють: після завершення шестимісячного строку майно переходить іншим спадкоємцям за заповітом або за законом. Однак є важливий виняток.
Кому все ж доведеться писати заяву?
За статтею 1268 Цивільного кодексу України спадщину в окремих випадках вважають прийнятою автоматично. Тому просто не звертатися до нотаріуса недостатньо.
Це стосується:
- людей, які постійно проживали зі спадкодавцем на момент його смерті;
- малолітніх, неповнолітніх, недієздатних або обмежено дієздатних осіб, які мають право на спадщину.
У таких ситуаціях для відмови від майна потрібна офіційна заява.
Кому можна передати свою частку спадку?
Спадкоємець має право відмовитися від своєї частки не просто «на користь будь-кого». Закон дозволяє зробити це на користь іншого спадкоємця за заповітом або за законом.
Тобто передати спадщину сусіду чи родичу, який юридично не є спадкоємцем, таким способом не вийде.
Читайте також:
