Ключові тези:
- 90-річний житель Одещини Микола Бульченко продовжує активно працювати, доглядати господарство та допомагати родині.
- Секретами свого довголіття чоловік вважає постійний рух, любов до праці і стресостійкість.
- Довгожитель переконаний: головне — не зважати на вік і не втрачати інтерес до життя навіть у 90 років.
«Не сидіти без діла» — головне правило Миколи Семеновича
Микола Семенович перепробував майже всі сільські професії. Працював шофером, трактористом, комбайнером, займався електрифікацією села. З відзнакою закінчив Омське електротехнічне училище, а згодом здобув фах техніка-механіка у Тюкалінському сільськогосподарському технікумі.
Вам буде цікаво: Меню для довголіття: їжа після 60 – як не старіти і не хворіти
Свого часу працював головним енергетиком Сибірського хлібоприймального підприємства, а потім — інженером.
“1967 року на ВДНГ демонстрував технічні новинки нашого підприємства, — згадує Микола Семенович. — Там познайомився з директором Любашівського елеватора, який запросив мене працювати в Україну. Уже восени ми з дружиною та двома синами переїхали до Любашівки”.
Спочатку чоловік працював змінним інженером, а у 1974 році його затвердили головним інженером елеватора. Саме тоді стався випадок, який він пам’ятає й досі.
“До нас приїхав міністр. Дізнався, що в мене немає вищої освіти, і сказав: «Треба вчитися». Так у 1987 році я отримав ще й диплом технологічного інституту, — усміхається ювіляр”.
На посаді головного інженера Микола Бульченко пропрацював 32 роки.
У 80 років почав нову справу
Навіть після виходу на пенсію чоловік не звик сидіти без роботи.
У 80 років він захопився столярством і став виготовляти дубові штакетники. Самостійно будував теплиці, займався господарством, вирощував ранні овочі, тримав худобу та допомагав односельцям.
На пенсії Микола Семенович також займався газифікацією сушарок, а ще активно працював на землі та розвивав власне господарство.
Каже, що саме рух і постійна зайнятість допомагають залишатися бадьорим.
«Поки рухаєшся — живеш», — переконаний чоловік.
4 правила довголіття від Миколи Бульченка
Своїм довголіттям та міцним здоров’ям Микола Семенович завдячує простим речам:
- гармонія із собою;
- стресостійкість;
- постійний пошук нових захоплень;
- доброзичливість і любов до праці.
«Не зважайте на вік — і проживете набагато довше», — радить довгожитель.
Зранку до вечора він займається домашніми справами: доглядає худобу та птицю, працює у саду й на городі, майструє та допомагає родині.
Разом із Миколою Семеновичем мешкає його молодший син Юрій та невістка Тамара. Після тяжких життєвих обставин вони перебувають під опікою турботливого батька.
Що їсть 90-річний довгожитель
Микола Бульченко не дотримується модних дієт і не відмовляє собі у звичних домашніх продуктах.
Щороку тримає господарство, робить домашню ковбасу, тушонку та заготовляє сало. Восени купує річкову рибу й власноруч готує рибні делікатеси.
У погребі зберігає домашні наливки, вино та настоянки. Каже, що міцними напоями не зловживає, але іноді може випити трохи коньяку «для апетиту».
Також чоловік поділився власним досвідом лікування шлункових проблем. Розповів, що колись у Сибіру через сильні морози часто доводилося вживати спиртне, що згодом негативно вплинуло на здоров’я.
Позбутися проблем, за його словами, допомогло козине молоко, яке він і нині вважає дуже корисним.
«Я не стариган»
Микола Семенович залишається активним читачем газети «На пенсії» та уважно стежить за публікаціями.
Свій 90-річний ювілей чоловік святкує у колі найрідніших людей і каже, що не любить акцентувати на віці.
«Я не стариган, а людина з багатим життєвим досвідом», — усміхається довгожитель.
І, дивлячись на його енергію та любов до життя, важко з цим не погодитися.
Юрій Федорчук
Читайте також:
