Однак у його біографії є те, що не розповідають у школі, – це бурхливе особисте життя поета. І хоча Шевченко ніколи не був одружений, він не цурався жінок, а скоріше, навпаки – мав безліч романів як з аристократками, так і з простолюдинками.
Перший урок свободи
Своє перше кохання Шевченко зустрів у Вільнюсі, куди його відвіз поміщик Павло Енгельгардт. Тут 16-річний Шевченко познайомився з кравчинею-полькою Ядвігою Гусиковською. Завдяки Ядвізі Шевченко вивчив польську мову і зрозумів, наскільки спосіб життя і погляди вільної людини відрізняються від життя кріпака. Вона вимагала, щоб Шевченко приєднався до студентського руху опору, а Шевченка на той час цікавила лише любов до Ядвіги. Зрештою полька повернулася на батьківщину, а Шевченко відбув до Петербурга разом з Енгельгардтом.
Коханню завадили ревнощі
У Петербурзі Шевченко познайомився з художником Іваном Сошенком і закохався в одну з його натурниць – 15-річну німкеню Амалію Клодберг. Він навіть намалював її портрет – оголеною у ліжку з розпущеним волоссям, який підписав «Чевченко» – саме так називала його Амалія. Сошенко сам збирався одружитися зі своєю натурницею, тому приревнував до неї Тараса, і вони посварилися. Вважається, що саме Клодберг Шевченко вивів під ім’ям Паші у повісті «Художник».
Добрий янгол поета
Під час першого за багато років візиту до України 29-річний Шевченко зупинився у маєтку Рєпніних в Яготині, де познайомився з княжною Варварою Рєпніною. Варвара, яка була старша за нього на шість років, закохалася у Шевченка і готова була «відповісти йому пристрастю», як писала своєму духівнику. Тоді це було непристойно відверте зізнання. Однак Шевченко бачив у ній лише свого доброго янгола, а не об’єкта пристрасті. Варвара постійно допомагала поетові і на все життя зберегла любов до нього.
Безумство від кохання
Наступною жінкою серця поета стала дочка священика Феодосія Кошиць. Шевченко так закохався у дівчину, що навіть згоден був одружитися. Однак коли він прийшов свататися, батьки відмовили Шевченку. Доля Феодосії склалася трагічно: вона збожеволіла і закінчила життя в лікарні для душевнохворих.
Не допоміг навіть знаменитий артист
Після заслання Шевченко якийсь час жив у Нижньому Новгороді. Там його новою пасією стала юна актриса Катерина Піунова. Щоб завоювати її прихильність, Шевченко через впливових знайомих влаштував її в трупу престижного харківського театру і навіть упросив знаменитого Михайла Щепкіна зіграти в одній виставі з Катериною. Проте актриса-початківець не збиралася продовжувати амури з 44-річним поетом, а втекла з молодим красенем-артистом.
Остання зрада
Останнім коханням Шевченка стала служниця однієї з петербурзьких знайомих поета Лукерія Полусмак. Шевченко викупив дівчину з кріпацтва, винайняв для неї квартиру, зайнявся її освітою і всерйоз збирався з нею одружитися. Однак Лукерії це було не потрібно: вона кокетувала з усіма поспіль і вимагала дорогих подарунків. Коли Шевченко застав її в обіймах когось із слуг, він розлучився з нею. Більше того, він зажадав у колишньої коханки назад усі свої подарунки і спалив їх у неї на очах. Через три місяці Шевченка не стало, а Лукерія проводила багато часу на його могилі, плачучи й каючись у своєму вчинку.
