Масляна – стародавнє свято слов’ян
Масляна – стародавнє свято слов’ян. Тому воно відрізняється великою кількістю традицій, обрядів та повір’їв. Поява Масляної пов’язана з язичницьким богом Ярилою-Сонцем. У давнину люди приносили в жертву різноманітні опудала з соломи. З прийняттям християнства Церква надала нового значення народному святу.
Головна ідея Масляної — це проводи зими і зустріч весни. У язичницькі часи свято припадало на день весняного рівнодення.
У церковній традиції Масляну називають Сирною Седмицею. Пов’язано це з тим, що цього тижня дозволяється вживати в їжу рибу та молочні продукти, щоб підготувати себе до початку Великого посту. Віруючі вважають, що так можна очистити душу та тіло від негативної енергії. Закінчується Масляний тиждень особливим святом, яке зветься “Прощена неділя”.
Сучасна Масляна увібрала в себе традиції багатьох століть, ставши саме тим святом, яке ми знаємо сьогодні.
За традицією Масляна починається у понеділок і закінчується у неділю. Щодня тижня присвячується певному обряду, тому несе в собі глибоке значення. Готувались до свята всі — від дорослих до дітей. У неділю перед початком Сирної Седмиці всі ходили в гості.
У давнину важливо було приготувати велику кількість різноманітних страв. Зокрема, вареники, запіканки, пироги та пиріжки. Свято завжди супроводжувалося веселими розвагами, піснями та танцями. У центрі міста чи села обов’язково створювали місце, куди могли прийти мешканці та повеселитися. Там же було м солом’яне опудало, що символізувало зиму. Наприкінці Масляної його спалювали. Так “прощалися” із зимою та вітали весну.
Традиції по днях Масляної
Щодня тижня мав свою назву, також вирізнялися і обряди.
Понеділок — зустріч. Цього дня люди запрошували до себе додому гостей (близьких, рідних, друзів, сусідів). На столі було чимало смачних страв, у тому числі сирні запіканки та вареники з сиром. Також саме у понеділок виробляли солом’яне опудало, яке ставили на центральній площі міста чи села. Було воно там до закінчення свята.
Вівторок — Загравання. У давні часи в цей день влаштовували так звані оглядини. Хлопці, які ще не мали пари, збиралися разом, щоби покататися на санях. Під час веселощів можна було знайти другу половинку. Згодом майже всі пари ставали сім’ями.
Середа — Ласун. Господині запрошували до себе додому гостей, особливо зятів, щоб приготувати їм страву під назвою “телін млинець”. Крім цього на столі була випивка, солодощі. Щоб сім’я жила в мирі та злагоді, зять обов’язково повинен був зробити комплімент.
Четвер — Розгуляй. Цього дня Масляна переходила від сімейного до загального святкування. Люди виходили на вулиці, співали, танцювали та розважалися. А ось працювати суворо заборонялося.
П’ятниця – Тещини вечірки. Тепер зять кликав тещу в гості, щоб пригостити її різноманітними смаколиками. Цей обряд допомагав встановити тісні сімейні стосунки.
Субота — Посидіти заголовки. Молода дружина мала покликати сестру брата в гості, щоб пригостити її варениками, пирогами, млинцями.
Неділя — Прощена неділя. Назва свята говорить сама за себе. Напередодні Великого посту намагалися вибачитись у всіх, кого образили. Також обов’язково йшли до церкви, щоб попросити вищих сил благословення. Потім на майдані спалювали солом’яне опудало.
Народні прикмети
У перші три дні Масляниці потрібно прибрати в будинку, а також позбавитися всіх непотрібних і старих речей.
Читайте також:
