Фармакологічні властивості
Препарати підмаренника справжнього мають сечогінні, кровоспинні, протизапальні, антисептичні, знеболювальні, седативні властивості.
Настій трави або свіжий сік рослини вживають внутрішньо при катарах шлунково-кишкового тракту, діареї, жовтяниці, захворюваннях печінки та нирок, набряках ниркового походження, як в’яжучий і кровоспинний засіб при ендометритах, геморої та носових кровотечах, у разі захворювань нервової системи, конвульсії у дітей) та захворювань шкіри (болючі висипи, дерматози з больовим синдромом, екзема), при ускладненнях після пологів.
Широко використовують підмаренник і як зовнішній засіб. Міцним настоєм і свіжим соком промивають рани та нариви, зупиняють кровотечі з носа (втягують у ніздрі).
У вигляді примочок свіжий сік використовують при раку шкіри (як знеболюючий засіб).
Порошком із трави присипають рани, нариви, опіки та виразки, що прискорює їх загоєння. У гомеопатії застосовують есенцію із свіжої трави рослини.
Як застосовувати?
Настій трави (2 столові ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину, проціджують) по півсклянки 4 рази на день до їди. Сік зі свіжої трави – по 2 чайні ложки 3 рази на день.
