З одного боку, отримувати допомогу через інтернет зручно, тому що нікуди не треба їхати. З іншого боку, це є небезпечним, оскільки є ризик «познайомитися» з аферистами.
Широку діяльність онлайн-шахраї розгорнули з початку війни, представляючись волонтерами: нібито збирали гроші на допомогу ЗСУ та пропонували переселенцям транспортні послуги.
Тепер вони виступають від імені різних міжнародних організацій (ООН, Червоного Хреста тощо), обіцяючи «компенсації» та «фінансову допомогу» нібито «за рахунок конфіскованих активів РФ».
Для цього вони виманюють дані банківських карток, які треба вказати під час реєстрації на підроблених сайтах. Після цього аферисти можуть викрасти гроші.
Фахівці з кібер-злочинів радять:
- користуватися лише офіційними джерелами інформації;
- не вводити реквізити платіжних карток на незнайомих та підозрілих веб-сайтах.
Якщо дані платіжної картки були введені на шахрайському сайті помилково, слід заблокувати її за допомогою «гарячої» лінії банку або через інтернет-банкінг.
