Про базову виплату і пенсійні накопичення
Один із задумів – запровадити з 2023 року надбавку до пенсії людям віком від 65 років і таку ж надбавку встановити до пенсій за інвалідністю і за втратою годувальника. Нагадаємо, що на сьогоднішній день існують вікові надбавки для громадян віком від 75 і тим, кому понад 80 років, а з жовтня поточного року обіцяють підняти пенсії громадянам віком від 70 років.
Крім того, було анонсовано проект закону про універсальну державну соціальну допомогу. Цей документ має об’єднати різні види державної допомоги, передбачені зараз більш ніж у 10 нормативних актах. Це дозволить мільйонам сімей з дітьми, людям похилого віку і людям з інвалідністю отримувати гарантовану державою допомогу.
І, напевно, більше за інші було розтиражовано новину про те, що наступного року Україна має завершити впровадження базового пенсійного доходу. Громіздка промова Марини Лазебної погано розкрила суть задуманого, але спробуємо розібратися. З виступу випливає, що Україна вже зараз на практиці впровадила елементи базового пенсійного доходу. Йдеться про «вікову лінійку» доплат до пенсії та адресні виплати з урахуванням стажу роботи.
Якщо не підвищувати відрахування до Пенсійного фонду, то треба закріпити базовий пенсійний дохід на рівні законодавства і таким чином гарантувати людям похилого віку мінімально необхідний для життя дохід. Але, говорила екс-чиновниця, це – про необхідний мінімум. А для гідного життя пенсіонерів базові пенсійні гарантії слід доповнити системою пенсійних накопичень. Вони «збиратимуться» під час трудової діяльності і стануть додатковим джерелом доходу після її завершення. Така формула (базовий пенсійний дохід плюс індивідуальні пенсійні накопичення) має дати нинішнім пенсіонерам необхідний захист, а молодим людям – гідну пенсійну перспективу на майбутнє.
У чому суть чергової пенсійної реформи?
Спробуємо підсумувати. По-перше, все, що було озвучено, – це проекти. Не факт, що всі вони будуть реалізовані принаймні найближчим часом. По-друге, йдеться, швидше, не про поліпшення добробуту, а про джерела фінансування та перерозподіл коштів. Багато чого зі сказаного вже озвучувалося раніше, але іншими словами. Не важливо, чи назвеш це прожитковим мінімумом або базовим пенсійним доходом, суть не зміниться – питання лише у тому, де взяти гроші. А всі ці реформи більше нагадують перекладання грошей з однієї кишені до іншої.
За задумом, витрати на виплату пенсій мають покриватися з декількох джерел: частково – за рахунок держбюджету, частково – за рахунок страхових пенсійних внесків, частково – за рахунок обов’язкової накопичувальної системи. При цьому щоб ще й добровільне страхування працювало. Передбачається, що цього всього має вистачити на гідну базову пенсію. Але, з одного боку, накопичувальна система досі не запрацювала, а вже стоїть у планах як належне. Війна ще більше відстрочила її впровадження. А з другого боку, все це просто різні види податків та відрахувань. Частина грошей буде в державному бюджеті, частина – в бюджеті Пенсійного фонду, частина – на ще не існуючому персональному накопичувальному рахунку людини. При цьому загальна кількість грошей в державі від цього не буде ні більшою, ні меншою. Отже, якщо не зросте економіка, то й пенсія особливо не зросте. Єдиний плюс від задуманого – можлива оптимізація існуючих витрат. У цьому, мабуть, і логіка створення універсальної соціальної допомоги: замінити кілька різних видів допомоги та субсидій на один, залежно від потреб конкретної сім’ї.
Досвід Швеції: чим займається Комісія майбутнього?
Одна з найсприятливіших країн для пенсіонерів – Швеція. Незважаючи на високу тривалість життя (81 рік для чоловіків і 84 роки для жінок), там не переживають з приводу соціальних гарантій. Шведи думають про старіння своєї нації, і цим питанням в уряді займається Комісія майбутнього. Пенсійне законодавство там переглядають досить часто і цілком вдало, судячи з того, що влада здатна забезпечити своїм громадянам гідне життя. А найцікавіше – усі працюючі громадяни щороку отримують помаранчевий конверт, де зазначено, які відрахування робилися і на яку пенсію вони можуть розраховувати. І хоча до пенсії, можливо, сто разів усе зміниться, такий механізм надає впевненості у завтрашньому дні.
Сергій Коробкін
Читайте також:
