І якщо на ці симптоми вчасно не відреагувати і не звернутися до лікаря, це може призвести до необоротних наслідків. Чому виникає вушний грибок і як з ним боротися, розповіла лікарка-отоларинголог Ірина Кіц.
Хворіють і діти, і дорослі
Отомікоз (грибковий отит) – це інфекційне захворювання зовнішнього слухового проходу, яке викликають різні види грибків. Його найбільш поширені збудники – цвілеві й дріжджоподібні гриби. Іноді запалення зачіпає не тільки зовнішнє, але й середнє вухо, і навіть безпосередньо барабанну перетинку.
Отомікоз може виникнути як самостійна патологія або розвинутися у поєднанні з бактеріальною інфекцією. Захворювання досить поширене, на нього страждають люди будь-якого віку. Патологія буває односторонньою і двосторонньою (рідше), може протікати в гострій або хронічній формі.
Причини проблеми
В основному всі види грибів, що викликають мікози вуха, належать до умовно-патогенних мікроорганізмів і призводять до розвитку захворювання лише при певних факторах, сприятливих для їхньої життєдіяльності. В першу чергу, це перебування в умовах підвищеної вологості або запиленості повітря, заняття плаванням, постійне використання слухового апарату, вакуумних навушників, берушів.
Викликати розвиток отомікозу здатні і мікротравми вуха, потрапляння в нього стороннього тіла, неправильна гігієна слухового проходу, сірчана пробка, тривале застосування антибіотиків і кортикостероїдів (як місцевих, так і системних). Також вуха іноді уражаються грибковою інфекцією після хірургічного втручання (так званий отомікоз післяопераційної порожнини).
Можуть відіграти роль і загальне зниження імунітету, алергічна реакція, порушення обміну речовин, наявність різних хронічних захворювань (цукровий діабет, онкопатології, дисбактеріоз, дерматит, екзема).
Тривожні симптоми
На початковій стадії отомікоз проявляється наявністю свербіння і почуття дискомфорту або розпирання у вусі. На цьому етапі пацієнт рідко звертається до лікаря, намагаючись самостійно промити або очистити вухо ватяними паличками, але цими діями тільки травмує шкіру слухового проходу і прискорює розвиток запалення.
Для другої стадії захворювання характерні біль у вусі, який посилюється при ковтанні й розмові, сильний свербіж, печіння, а також лущення шкіри вушної раковини, закладеність, шум або свист у вусі, набряк, виділення зі слухового проходу (їх характер залежить від збудника). Про гостре запаленні свідчать і підвищення температури тіла, збільшення прилеглих лімфовузлів, головний біль.
При переході запального процесу у хронічну стадію симптоми аналогічні, але проявляються не так яскраво.
Діагностика та лікування
Якщо у вас спостерігаються характерні прояви отомікозу, потрібна консультація отоларинголога. Лікар розпитає вас про можливі фактори ризику та хронічні захворювання, проведе огляд за допомогою спеціального приладу – отоскопа, візьме мазок з вуха для мікроскопічного і бактеріологічного дослідження.
Якщо лікування розпочато вчасно, прогноз сприятливий. Головне – точно діагностувати причину виникнення захворювання і усунути її, правильно підібравши місцевий протигрибковий препарат (може бути у формі крапель, крему, мазі або емульсії). Також застосовуються протиалергійні засоби, промивання вух антисептичними розчинами, спеціальна обробка та очищення вушних проходів. В середньому терапія триває два тижні.
При рецидивуючому вушному грибку призначається вживання системних антигрибкових препаратів, курси вітамінів.
Якщо отомікоз не лікувати, грибок може уразити весь слуховий апарат і поширитися далі в організмі, зачепивши навіть внутрішні органи.
Профілактика
Для попередження розвитку отомікозу або його рецидивів необхідно:
- стежити за гігієною (не чіпайте вуха брудними руками);
- берегти вуха від травм (відмовтеся від глибокого чищення слухового проходу ватними паличками);
- зміцнювати імунітет;
- тримати під контролем хронічні захворювання: цукровий діабет, алергію, дерматит.
Ірина Лебединець
Фото авторки
Раніше опубліковано: Пенсія та спорт: як поєднати без шкоди для здоров’я?
Читайте також: