У 1841 році 18 вересня в м. Гадяч Полтавської губернії народився Михайло Петрович Драгоманов. Відвідував заняття в Гадяцькому повітовому училищі, Полтавській гімназії.
У 1859 році вступив на історико-філологічний факультет Київського університету. Тут він вперше знайомиться зі студентськими настроями, суспільно-політичними процесами, які виникали в середовищі молоді.
З 1863 року Драгоманов – член товариства «Громада», яке пропагує національну культуру і історію, побут і права. Не секрет, що подібні прояви національної свідомості переслідувалися владою. Тому 1875 року Михайло Драгоманов емігрує до Австрії. Його звільняють з університету Св. Володимира, де він успішно працював протягом 10 років.
У 1876 році в Женеві він засновує суспільно-політичний збірник «Громада», де публікуються різноманітні матеріали для вивчення української культури, духовності. Пізніше співпрацює з кількома відомими видавництвами Галичини.
У 1889 році Драгоманова запросили на посаду викладача в Софіївському університеті, там працював до кінця своїх днів. Заслуги М. Драгоманова в сфері літератури позначилися розробкою концепції народності літератури, визначенням і аналізом романтизму як напряму в українському мистецтві.
Безсумнівний факт, що в історії передової суспільно-політичної думки в Україні після смерті Т. Шевченка і до появи програмних статей І. Франка з питань соціології, історії та літературної критики провідне місце належить по праву Михайлу Драгоманову.
Раніше повідомлялося: Вийшов перший словник української мови Памви Беринди (1627)
