Ключові тези:
- За оцінкою Світового банку, у 2025 році за межею бідності перебували 41,6% населення України.
- Асоціація прифронтових міст і громад пропонує знизити ПДВ на низку базових товарів до 5%, підвищити мінімальні зарплати та пенсії.
- Економісти розходяться в оцінках: зниження ПДВ може полегшити витрати малозабезпечених сімей, але зменшить доходи бюджету й не гарантує пропорційного здешевлення товарів.
Мільйонам українців дедалі важче оплачувати щоденні потреби — від продуктів і ліків до комунальних послуг. За оцінками Світового банку, у 2025 році за національною межею бідності перебували 41,6% населення. Показник майже вдвічі перевищує рівень до повномасштабного вторгнення.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на оновлене дослідження Світового банку Monitoring Living Conditions in Ukraine.
Раніше ми розповідали: Скільки ще триватиме війна в Україні та від чого залежить перелом.
Бідні стають біднішими, а багаті — багатшими?
У 2025 році коефіцієнт Джині, який показує нерівність у розподілі доходів, зріс до 0,50. Реальні трудові доходи найбідніших 20% домогосподарств скоротилися більш ніж на 30%. У заможніших групах вони, навпаки, зросли більш ніж на 10%.
Особливо складно сім’ям, які залежать від пенсій і соціальної допомоги. Значну частину їхніх доходів забирають продукти, ліки та комунальні послуги. Тому зростання цін сильніше б’є по їхньому бюджету.
Наприкінці 2025 року близько 70% опитаних сімей повідомили, що їхнє фінансове становище погіршилося порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення.
Близько 17% домогосподарств позичали гроші на основні потреби. Відкладати кошти могла лише приблизно кожна п’ята сім’я. Понад третина опитаних також обмежувала різноманітність харчування.
Низькі доходи – одна з головних тривог українців
За даними вересневого опитування КМІС, низькі зарплати, пенсії та соціальні виплати, а також зростання цін і інфляція належать до проблем, які найбільше турбують українців.
Низькі зарплати й пенсії назвали проблемою 28% опитаних, а зростання цін — 23%. На доходи населення тиснуть уповільнення економіки, руйнування підприємств і скорочення кількості робочих місць. Водночас можливості держави збільшувати соціальні видатки обмежені.
Що пропонують змінити прифронтові громади?
Асоціація прифронтових міст і громад пропонує встановити ставку ПДВ на рівні 5% для низки товарів першої потреби:
- м’яса та риби;
- молочної продукції;
- овочів і фруктів;
- борошна та круп;
- рослинної олії;
- дитячих товарів;
- засобів гігієни;
- найнеобхідніших ліків і медичних товарів.
Ініціативу публічно просуває мер Харкова та голова Асоціації прифронтових міст і громад Ігор Терехов.
Автори пропозиції хочуть зменшити податкову частку в ціні товарів, на які малозабезпечені сім’ї витрачають значну частину доходів. Це могло б полегшити щоденні витрати людей, які найбільше потерпають від подорожчання.
Як ще пропонують підтримати населення?
Асоціація прифронтових громад виступає не лише за зниження ПДВ.
Серед інших пропозицій:
- підвищити мінімальну зарплату;
- переглянути мінімальні пенсії;
- збільшити фактичний прожитковий мінімум;
- запровадити субсидії на придбання енергетичного обладнання;
- залишати більшу частку ПДФО в місцевих бюджетах.
Автори ініціатив вважають, що соціальна політика під час війни має не лише компенсувати втрати доходів, а й стримувати подальше збіднення населення.
Чи допоможе зниження ПДВ?
Економісти не мають єдиної думки щодо цієї пропозиції. Економіст Олексій Кущ вважає, що зниження ПДВ може пом’якшити наслідки подорожчання для найбідніших українців. Компенсувати бюджетні втрати він пропонує, зокрема, за рахунок вищого податку на предмети розкоші — наприклад, ставки ПДВ до 25%.
Економіст Ілля Несходовський застерігає, що зниження податку скоротить надходження до бюджету й може відкрити додаткові можливості для податкових схем.
Є й інший ризик: нижча ставка ПДВ не гарантує, що ціни зменшаться на всю величину податкового скорочення. Частину вигоди можуть залишити собі продавці або виробники.
Нагадаємо, що у 2022 році, під час паливної кризи, Україна тимчасово знизила ПДВ на пальне. Це допомогло частково стримати зростання цін у період гострого дефіциту. Згодом держава повернула стандартне оподаткування.
Тому питання не лише в тому, чи можна зменшити ПДВ на базові товари. Важливо також визначити, як компенсувати втрати бюджету під час війни.
Чим зростання бідності загрожує суспільству
Подальше падіння доходів може поглибити майновий розрив між українцями. На думку Олексія Куща, без зміни економічної політики Україна ризикує зіткнутися одночасно зі збільшенням частки бідного населення та різким розшаруванням за рівнем добробуту.
Це може послабити суспільну солідарність і посилити міграцію, особливо з регіонів, які найбільше потерпають від війни.
Резюме
Світовий досвід показує, що висока нерівність у доходах під час криз значно уповільнює подальше повоєнне відновлення економіки.
Коли понад 40% населення змушені заощаджувати навіть на базовому харчуванні, внутрішній попит різко падає, стримуючи розвиток малого та середнього бізнесу. Саме тому соціальна підтримка та податкові пільги на товари першої потреби вважаються не лише витратами бюджету, а й інвестицією в майбутню економічну стабільність.
Читайте також:
- Уряд створив сайт, де зібрав усі державні виплати, пільги та субсидії: як скористатися
- Не лише світло: яка ще критична інфраструктура під загрозою ударів РФ та в яких містах
