До школи хлопчик іде після переїзду сім’ї до міста Бар і проявляє свої неабиякі здібності. Це відбувається завдяки матері Коцюбинського, Глікерії Максимівні Абазі, яка вклала душу в свого сина. Великий вплив на світогляд майбутнього письменника з досить раннього віку справили твори Марко Вовчок і Тараса Шевченка. І він вирішує стати письменником.
Великі випробування випадають на долю Михайла: раптова смерть батька, безпорадність від втрати зору матері змушують давати приватні уроки. Він ні на хвилину не облишає самоосвіти, а 1891 року складає екстерном іспит на народного вчителя і обіймає посаду викладача Вінницького училища. Молодому Коцюбинському властива активна громадянська позиція, він починає відкрито симпатизувати революційним настроям, чим привертає до себе пильну увагу, а потім і таємне стеження Подільської жандармерії.
Творчим дебютом стає оповідання «Андрій Соловейко». Літературні критики скептично сприймають твір, даючи відкриті рекомендації облишити літературні спроби і зайнятися іншими справами. Коцюбинський працює далі, відмовившись від видання своїх оповідань.
У 1890 році, здійснюючи поїздку до Львова, він знайомиться з Іваном Франком і місцевою літературною елітою міста. З цього моменту налагоджується співпраця з видавництвами і редакціями журналів «Зоря» і «Правда», Коцюбинський публікує дитячі оповідання та вірші.
Початок 90-х років ХIХ століття характеризується зародженням ліберально-просвітницьких ідей у середовищі молодої української інтелігенції. Коцюбинський примикає до «Братства Тарасівців». Однак до середини 90-х його палкий розум жадає нових пошуків. Він працює в селах Бессарабії, з цікавістю збираючи нові мотиви для своїх майбутніх творів – циклу «молдавських» і «кримських» оповідань. Коцюбинський вражає своє оточення широким кругозором і високим рівнем знань природничих наук. По-філософськи оцінюючи навколишній світ, він проникає в найпотаємніші куточки живої природи і безмежний світ людських душ. Після тривалого перебування на Гуцульщині народжується унікальний за своєю суттю шедевр письменника – «Тіні забутих предків». Повість перекладається кількома європейськими мовами, а в середині ХХ століття, через півстоліття після смерті письменника, Сергій Параджанов робить екранізацію «Тіней» на Київській кіностудії ім. О. Довженка. Фільм має величезний успіх у сучасному суспільстві, що лише підтверджує бездоганний талант письменника, над яким не владний час.
Михайло Коцюбинський прожив коротке життя. 25 квітня 1913 року у віці 48 років він помер у Чернігові. Його твори донині передають колорит цілої епохи українського селянства. Це знаменита «Fata Morgana», «Intermezzo», «Хвала життю», «Коні не винні», «Дорогою ціною», «Під мінаретами», «Харитя», «Цвіт яблуні», «Маленький грішник», «Ялинка».
Раніше опубліковано: Осип Маковей – його вірші стали народними піснями
