Використання природних рослинних ресурсів для випасання худоби та забезпечення інших потреб тваринництва заборонено, бо може призвести до деградації земель або заважати їх природному відновленню. Щоб не порушувати закон, є порядок отримання земель для сінокосіння та випасання худоби. Що це за порядок?
Шукаємо місце для вигулу худоби
Власники худоби (корів, кіз, овець і т.ін.) мають право взяти в оренду землі як державної, комунальної, так і приватної власності для сінокосіння та випасу своєї худоби. Щоб отримати в оренду земельну ділянку, розташовану в межах населеного пункту, треба звернутися з клопотанням до органу місцевого самоврядування:
– до місцевої ради (якщо питання стосується земель комунальної власності, розташованих у населених пунктах);
– до районної держадміністрації (якщо питання стосується земель державної власності за межами населених пунктів);
– до головного управління Держгеокадастру в області (якщо питання стосується земель для ведення особистого селянського господарства або садівництва державної власності за межами населених пунктів).
У клопотанні обов’язково треба зазначити орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Також потрібно додати:
• графічні матеріали, на яких позначається бажане місце розташування земельної ділянки та її розмір;
• письмову згоду землекористувача, завірену нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
• копії документів, що посвідчують особу, яка звернулася з клопотанням, і ідентифікаційний код (довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний термін розглядає клопотання і дає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає обґрунтовану відмову в його наданні. Підставою для відмови може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта встановленим вимогам (наприклад, генеральним планам населених пунктів, іншій містобудівній документації).
Можна організувати громадське пасовище
Відповідно до частини 2 статті 34 Земельного кодексу України, місцева влада може створювати громадські пасовища. Якщо жителі громади вирішать створити спільне пасовище, їм треба звернутися до місцевих рад з відповідною пропозицією. Потім слід провести загальні збори села і оформити протокол зборів.
Якщо сільрада не бажає створювати громадське пасовище, землі пасовищ можуть передаватися фізособам в оренду. Для цього потрібно звернутися до сільської (селищної) ради з заявою про надання в оренду земельної ділянки для сінокосіння або випасання худоби з земель державної або комунальної власності. Договір оренди з сільською (селищною) радою завжди укладається у письмовій формі, реєструється в сільській (селищній) раді та за бажанням може посвідчуватися нотаріально.
Обов’язковою умовою такої угоди буде сплата земельного податку. Що стосується орендної плати, то її розмір зазначається в договорі, але він не може бути менший за 0,3% і більший за 1% нормативної грошової оцінки землі.
За земельну ділянку громадського пасовища, яке перебуває у власності громади, ані земельного податку, ані оренди платити не треба. Водночас місцева рада має право встановити розмір плати з кожного власника худоби (залежно від її кількості та виду), який користується цим громадським пасовищем. Але це вже не плата за землю, а плата за користування.
***
У разі відмови у виділенні земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби, а також у разі незгоди з рішенням місцевих органів влади, житель громади може звернутися по захист своїх прав до суду.
До відома
Земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби надаються лише у тимчасове користування (оренду) і мають використовуватися винятково як сінокіс або пасовище. Переводити такі ділянки в інші види сільськогосподарських угідь, наприклад, у ріллю або багаторічні насадження, заборонено.
Підготовлено з допомогою Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області
Раніше повідомлялося: Земля на продаж: документи, ціни, податки
