Чому виникає больовий синдром у нижньому відділі хребта і як з ним боротися, розповіла невролог вищої категорії Наталія Гомоненко.
Жінки страждають частіше
Гострі або тягнучі болі в області куприка мовою офіційної медицини називаються кокцигодинією. Це поширений хронічний больовий синдром, який виникає як внаслідок травми (часто застарілої), так і без видимих причин. Жінки страждають від цього стану приблизно втричі частіше за чоловіків.
Біль у куприку може мати як періодичний, так і постійний характер і тривати роками, несподівано виникаючи і так само раптово зникаючи.
Ця патологія не становить небезпеки для життя, але завдає людині відчутного повсякденного дискомфорту, вимотуючи її. Крім того, біль у куприку здатний спровокувати безсоння, депресію, зниження лібідо і навіть призвести до втрати працездатності.
Що викликає больовий синдром?
Виділяють дві форми цієї патології: первинну (розвивається на тлі проблем безпосередньо з куприком) і вторинну (так звана псевдококцигодинія, виникає на тлі гінекологічних та урологічних захворювань, порушення роботи шлунково-кишкового тракту).
У цілому нині цей синдром є поліетиологічним, – це означає, що його виникненню сприяє безліч чинників. До основних причин належать:
- травматичні пошкодження попереку, крижів і тазу;
- здавлювання нервових закінчень у цій області;
- дегенеративні зміни у тканинах та структурах хребта;
- запалення або опущення органів малого тазу та промежини.
Спровокувати розвиток болів у куприку здатні також часті запори або проноси, малорухливий спосіб життя, наявність таких захворювань, як геморой, простатит, остеохондроз, плоскостопість, ревматоїдний артрит.
У жінок додатковими факторами ризику є ускладнена вагітність і тяжкі пологи.
Як проявляється?
Основним симптомом патології є регулярний біль у крижово-куприковій зоні, який може віддавати у сідниці, стегно, промежину і нижню частину живота. За характером біль буває різним: гострим, колючим, ниючим, пульсуючим, переймоподібним. Неприємні відчуття частіше виникають ночами і посилюються при натисканні на куприк, під час ходьби, дефекації, тривалого сидіння, різкого вставання або при нахилах корпусу вперед. Біль стихає або при зміні положення тіла, або самостійно, без видимих причин.
Частота та інтенсивність нападів варіюються від досить рідкісних і легких до частих і дуже болючих. У ці моменти хворий може дуже бліднути або потіти, що пов’язане з реакцією нервової вегетативної системи.
Також у людини через больові відчуття в куприку може помітно змінитися хода, нерідко розвивається синдром подразненого кишечника.
До якого лікаря звертатися?
При появі болю характерної локалізації потрібно звернутися до невролога або травматолога, також можуть знадобитися консультації гінеколога, уролога, проктолога, гастроентеролога. Лікар вислухає скарги, проведе огляд і призначить необхідні дослідження: лабораторні аналізи, УЗД органів черевної порожнини, рентген, КТ або МРТ попереково-крижового відділу хребта, ректороманоскопію.
Лікування підбирається індивідуально і спрямоване на усунення больового синдрому та його причин. Для цього призначаються нестероїдні протизапальні препарати, проносні засоби та мікроклізми, фізіотерапевтичні процедури , масаж, лікувальна фізкультура. При сильних болях проводиться ін’єкційна блокада. Для зняття психологічних симптомів (дратівливість, перепади настрою, апатія, проблеми зі сном) рекомендується прийом седативних препаратів, психотерапія.
Оперативне втручання застосовується рідко, в ускладнених випадках, при переломі або кісті куприка.
Чи можна запобігти загостренню?
Для профілактики проблем з куприком:
- уникайте стресів, травм, переохолоджень, підйому тяжкості;
- стежте, щоб ваші стільці та дивани не були надто м’якими;
- регулярно проходьте профілактичні огляди у гінеколога та уролога;
- лікуйте хронічні захворювання сечостатевої сфери;
- правильно харчуйтеся й не допускайте закрепів.
Ірина Лебединець
