Упередження щодо літніх людей існують і зараз, що не лише порушує права людини, а й завдає шкоди її здоров’ю.
Що важливіше – досвід чи вік?
Тривалий час негативне ставлення до віку виховували з дитинства, і прикладом можуть послужити народні казки, в яких герої похилого віку – обов’язково злі, немічні або просто дурні. Однак останнім часом ставлення до віку в усьому світі стало змінюватися. Тепер ейджизм вважають чимось на зразок расизму, адже він підтримує нерівність між людьми і призводить до порушення прав людини.
Немолоді люди позбавлені багатьох переваг, а головне, часто не можуть займатися професійною діяльністю і з користю застосовувати можливості, які розвивали протягом багатьох років. Багато які роботодавці ігнорують їхні досвід, навички і знання. Дуже часто при влаштуванні на роботу здобувача у першу чергу запитують про вік і відмовляють, якщо той наближається до пенсійного. Ситуація дивна: якщо роботодавця цікавлять результат і процвітання фірми, то чому відмовляють від місця людям, які мають освіту і досвід? А якщо роботодавець прагне зібрати в офісі «молодіжну тусовку», то до чого тут робота? Відповіді на ці запитання, судячи з усього, у нас з’являться не скоро.
Літнім людям бракує поваги
Дискримінація при прийомі на роботу – це лише частина проблеми. Ейджизм пустив глибоке коріння в усіх сферах нашого життя. Наприклад, вважається нормальним, коли лікарі нагадують людині про вік, натякаючи, що хворіти у 60 років – це нормально. Таке ставлення не дає пацієнтові приводу для оптимізму, що на порядок знижує якість лікування. Те саме можна почути у перукарні або спортзалі: навіщо у вашому віці модні стрижка, манікюр, сукня або заняття у фітнес-центрі?
Багато хто звертається до літньої людини не за ім’ям-по батькові, а «бабусю» або «дідусю». Таке ставлення програмує людину на відчуття власної непотрібності, вона починає відчувати глибоку депресію, перестає спілкуватися. А відсутність зовнішньої підтримки – це прямий шлях до розвитку серцево-судинних захворювань і психічних змін.
Людина сама не помічає, як у неї змінюються уявлення про життя, з’являються страхи. І розірвати це замкнене коло поодинці дуже важко.
Починати потрібно з родини
Зараз у всьому світі до старіння починають ставитися по-іншому. Адже негативне ставлення до віку, яке процвітало ще недавно, впливає не лише на суспільство, але на політику і закони. В європейських країнах з ейджизмом борються на законодавчому рівні – там заборонено дискримінацію на робочих місцях у зв’язку з інвалідністю, сексуальною орієнтацією, релігією і віком.
Але головну боротьбу з ейджизмом потрібно починати з родини. Якщо діти і внуки постійно бачитимуть батьків, бабусь і дідусів сучасними і доглянутими, активними і такими, що цікавляться не лише цінами на картоплю, їхнє ставлення змінюватиметься на краще. Та й вони самі потім наслідуватимуть цей приклад. Вік – не перешкода, щоб проводити більше часу серед людей, спілкуватися, не боятися осуду, знайомитися і знаходити для себе захоплення. Немає нічого поганого в тому, щоб відчувати себе молодим, використовуючи всі радощі, властиві молодості. Адже будь-яка людина, яка живе в будь-якому куточку планети і в будь-якому віці, має право відчувати себе щасливою, затребуваною і коханою.
Ейджизм заборонено законом
Багато які роботодавці України часто негативно налаштовані до працівників похилого віку, навіть тоді, коли ті більш освічені і продуктивні, ніж молоді співробітники. Можливо, про це знають не всі, але це порушення українського законодавства: стаття 22 Кодексу законів про працю забороняє дискримінацію у сфері праці за будь-якою ознакою, зокрема, за віковою.
…Вік – не перешкода, щоб проводити більше часу серед людей, спілкуватися, не боятися осуду, знайомитися і знаходити для себе захоплення…
Раніше опубліковано про те, як зберегти здоров’я хребта.
