П’ятниця, 19 Квітня, 2024
ГоловнаПільгиРобота та інвалідність

Робота та інвалідність

Этот материал также доступен на русском языке
Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Які права має працівник?

«Я працюючий пенсіонер, інвалід третої групи. Хочу запитати: яка тривалість робочого дня передбачена для інвалідів третьої групи?

Алевтина Сьомка, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська обл.»

Для кого передбачено особливі умови?

Згідно зі статтею 50 Кодексу законів про працю (КЗпП), нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. При цьому підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати і меншу норму. Законодавчо скорочену тривалість робочого часу передбачає стаття 51 КЗпП:

1) для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років – 24 години на тиждень;

2) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, – не більше 36 годин на тиждень.

Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та ін.) і для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.

Пільги для осіб з інвалідністю

Водночас особи з інвалідністю мають право на додаткові пільги та привілеї порівняно з іншими працівниками. Факт їх порушення з боку роботодавця розцінюється як порушення законодавства про працю та може стати причиною притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності. Працівник з інвалідністю, зокрема, має право на:

неповний робочий день або робочий тиждень (встановлюється за бажанням інваліда);
відмову працювати в нічний час і понаднормово;
надання щорічної відпустки у зручний для нього час;
основну відпустку мінімальною тривалістю 30 (для осіб з інвалідністю I і II груп) і 26 календарних днів (для осіб з інвалідністю III групи);
неоплачувану відпустку тривалістю 60 (для осіб з інвалідністю I і II груп) і 30 календарних днів (для осіб з інвалідністю III групи).

Умови праці залежать від здоров’я

При працевлаштуванні працівник з інвалідністю повинен в обов’язковому порядку надати роботодавцю документи, що підтверджують інвалідність:

– довідку медично-соціальної експертної комісії (МСЕК) та виписку з акта огляду у МСЕК. У цих документах мають бути зазначені причина інвалідності, група і термін інвалідності та висновки комісії про умови та характер праці інваліда;

– індивідуальну програму реабілітації інваліда.

Своєю чергою підприємства повинні створювати таким працівникам умови праці з урахуванням рекомендацій МСЕК та індивідуальних програм реабілітації. Якщо у висновку МСЕК сказано, що працівник-інвалід може працювати на своій посаді на умовах неповного робочого часу, роботодавець на прохання інваліда повинен встановити йому неповний робочий час. Оплата роботи на умовах неповного робочого часу, згідно зі статтею 56 КЗпП України, провадиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку.

Наша довідка

Робота інвалідів понад термін і в нічний час допускається лише з їх згоди й за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (статті 55 і 63 КЗпП).

Нове на сайті

купити ноутбук Львів, ціни в Україні