Ключові тези:
- Оцінювання проводить експертна команда на основі того, як стан здоров’я обмежує самообслуговування, пересування та соціальне життя людини.
- Наявність діагнозу не гарантує автоматичного надання інвалідності — у двох людей з однаковою хворобою можуть бути різні обмеження.
- Пожиттєва інвалідність надається за Постановою №1338 лише у разі незворотних порушень, які не підлягають відновленню.
- Втрата професійної працездатності (від 5% до 100%) вимірюється окремо від статусу інвалідності.
Також цікаво: Пенсії для людей з III групою інвалідності: що зміниться у жовтні та від чого залежатиме сума
Чому ліквідували МСЕК та що змінилося в підходах
Експерт у сфері охорони здоров’я Наталя Лісневська пояснила УНІАН, основні нюанси нової системи, відмінності між статусами та правила надання відстрочки від мобілізації. Нагадаємо, що з 1 січня 2025 року оцінку стану пацієнта будують на визначенні рівня його повсякденного функціонування. Лікарі аналізують не просто медичну картку, а ступінь впливу патології на повсякденну активність. Одне й те саме захворювання у різних пацієнтів може протікати по-різному: один зберігає працездатність, а іншому потрібен сторонній догляд.
Критерії оцінювання функціонування людини
Під час проведення експертизи спеціалісти перевіряють здатність людини до самообслуговування, самостійного пересування, орієнтації у просторі та часі, а також спілкування. Окрім цього, враховують контроль власної поведінки, змогу навчатися, здійснювати трудову діяльність і потребу в сторонньому догляді чи реабілітації. Інвалідність призначається лише у разі тривалих і стійких розладів.
За якими вимогами надають 1, 2 та 3 групи
- Перша група: призначається за наявності найтяжчих стійких порушень, коли людина зазвичай критично залежить від сторонньої допомоги через серйозні проблеми з рухом, зором, слухом або нервовою системою.
- Друга група: встановлюється у разі значних порушень здоров’я після тяжких травм чи операцій, коли людина може обслуговувати себе сама, але потребує спеціальних умов праці або допоміжних засобів.
- Третя група: надається за помірних обмежень, коли людина залишається самостійною, але потребує зменшення фізичного чи психологічного навантаження на роботі.
Хто має право на довічне встановлення інвалідності
За загальним правилом інвалідність призначають на певний термін (1, 3 або 5 років) з наступним переоглядом. Водночас Постанова №1338 передбачає встановлення статусу «без визначення дати наступного оцінювання». За словами Лісневської, для цього недостатньо лише важкого захворювання з переліку — медичні документи мають беззаперечно підтверджувати незворотність порушень та відсутність динаміки до відновлення.
Що таке втрата працездатності та як її вимірюють
За роз’ясненням експерта, слід розрізняти загальну та професійну працездатність. Часткова або повна втрата професійної працездатності означає, що людина через травму чи хворобу не може виконувати саме свої попередні обов’язки. Відповідно до Наказу МОЗ №420, ступінь такої втрати встановлюється індивідуально і може становити від 5% до 100%.
Різниця між інвалідністю та втратою працездатності
Втрата професійної працездатності не завжди тягне за собою отримання групи інвалідності. Людина може мати обмеження щодо конкретної спеціальності (наприклад, важкої фізичної праці), але повністю зберігати здатність орієнтуватися, спілкуватися та доглядати за собою в побуті. Інвалідність оформлюється тільки тоді, коли порушення виходять за межі професії та охоплюють інші сфери життєдіяльності.
Чи мобілізують чоловіків із втратою працездатності
Правознавиця наголошує, що наявність відсотка втрати професійної працездатності не надає автоматичного права на відстрочку від призову. Законом чітко розмежовано ці поняття: відстрочку отримують лише особи з офіційно оформленою інвалідністю. Якщо ж статус інвалідності відсутній, придатність до військової служби визначає виключно військово-лікарська комісія (ВЛК) за власними медичними стандартами.
Реформа системи оцінювання перемістила фокус із медичних діагнозів на реальні потреби й можливості людини. Новий підхід дозволяє детальніше аналізувати якість життя пацієнта та об’єктивніше призначати групи інвалідності чи відсоток втрати працездатності, усуваючи формальні застарілі рамки.
Читають зараз:
