Ключові тези:
- Пошкодження складів змушує компанії шукати нові приміщення, перебудовувати маршрути та витрачати більше на логістику.
- За оцінкою економістки Олени Білан, бізнес може перекласти частину додаткових витрат на споживачів.
- У вересні перебої з окремими товарами вже фіксували в магазинах різних міст України, хоча загального дефіциту продуктів немає.
Російські атаки дедалі сильніше зачіпають не лише безпосередньо пошкоджені підприємства. Наслідки ударів поширюються на ланцюги постачання, собівартість товарів і зрештою можуть позначитися на цінах у магазинах.
Про це повідомила Financial Times.
Раніше ми розповідали, чи може пальне на АЗС подорожчати до 120 грн за літр.
Додаткові витрати бізнес може перекласти на покупців
Російські удари по складській та логістичній інфраструктурі створюють для компаній витрати, яких раніше не було. Йдеться про відновлення зруйнованих об’єктів, пошук нових складів і перебудову маршрутів доставлення.
Головна економістка київського інвестиційного банку Dragon Capital Олена Білан заявила Financial Times, що постраждалий бізнес змушений підвищувати ціни, щоб перекласти частину витрат на споживачів.
Білан також вважає, що цього року Україна навряд чи покаже економічне зростання. Нинішню ситуацію вона описує як війну на виснаження, яка дедалі сильніше зачіпає економіку.
Нагадаємо, що останні тижні Росія посилила удари по об’єктах, пов’язаних із торгівлею та виробництвом. Під атаками опинилися торговельні центри, склади, розподільчі комплекси, підприємства та транспортна інфраструктура.
За даними FT, наслідки вже відчули великі українські ритейлери, видавничі та фармацевтичні компанії, а також «Нова пошта».
Росія б’є по складах і логістиці
Одна з головних проблем для бізнесу — необхідність розосереджувати запаси. Великі склади дають змогу зберігати продукцію в одному місці та швидко розвозити її до магазинів. Після атак компаніям доводиться шукати менші приміщення, збільшувати кількість маршрутів і створювати додаткові запаси.
Український бізнес уже змінює логістичні схеми. Частину товарів доводиться везти довшими маршрутами, а пошкоджені розподільчі центри замінюють іншими майданчиками. Додаткові витрати виникають через оренду складів, транспортування та страхування ризиків.
Так, за оцінкою міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, пошкодження складської інфраструктури призведе до зростання вартості продуктів на 2,5%. Однак представники бізнесу припускають, що подорожчання буде значно більшим.
Коли покупці побачать наслідки ударів Росії?
Перші проблеми з постачанням окремих товарів українці вже помічають у магазинах. У вересні в супермаркетах різних міст виникали перебої з асортиментом.
На окремих полицях бракувало круп, цукру, олії, м’яса, риби та інших товарів. Фоторепортажі з магазинів Києва, Львова, Хмельницького, Миколаєва та Вінниці показували порожні полиці.
При цьому торговельні мережі наголошували, що йдеться насамперед про тимчасові перебої з окремими товарами, а не про загальний дефіцит продовольства. Представники ритейлу давали схожу оцінку ситуації.
Зауважимо, що російські удари зачіпають не лише магазини. Пошкоджень зазнають виробничі підприємства, залізниця, порти та автозаправні станції. Коли пошкоджується кілька ланок одного ланцюга, бізнесу стає складніше доставити продукцію від виробника до покупця.
Економічні втрати виходять за межі ритейлу
Financial Times зазначає, що російська кампанія має наслідки для цілих секторів української економіки. На початку вересня балістичні ракети пошкодили три найбільші металургійні підприємства, які залишалися в роботі.
На них припадало близько 90% виробництва сталі в Україні. За даними FT, підприємства разом забезпечували роботою понад 15 тисяч людей.
Російські безпілотники також атакували залізничну інфраструктуру на заході України. За даними FT, під час однієї з атак протягом 24 годин Росія застосувала близько 800 дронів.
Прем’єр-міністр України Сергій Корецький повідомив виданню, що через російські удари держава може втратити близько $1,5 млрд податкових надходжень. Уряд також оцінює втрати від блокади Чорного моря приблизно у 1,5% ВВП.
Для споживачів наслідки будуть проявлятися поступово. Спочатку це перебої з окремими товарами, потім — вищі витрати на їхнє зберігання та доставку.
Частину цього додаткового навантаження бізнес неминуче закладе у кінцеву ціну продукції. Тому економісти попереджають про ризик подальшого подорожчання продуктів, яке в окремих випадках може сягнути 15%.
Читайте також:
