Ключові тези:
- Рухатися потрібно навіть у дуже поважному віці – робота в саду, прогулянки та домашні справи підтримують активність.
- Їжа має значення – у раціоні японців і корейців багато риби, овочів, водоростей і ферментованих продуктів, а ультраобробленої їжі та цукру традиційно менше.
- Людині важливо відчувати себе потрібною – соціальні зв’язки, родина, спілкування та щоденні обов’язки можуть бути не менш важливими, ніж харчування.
Раніше ми розповідали: кава вимиває воду з організму чи захищає нирки – лікарка пояснила, що відбувається насправді.
Чому корейські довгожителі не поспішають «виходити з життя»
Дослідження довгожителів у сільських районах Південної Кореї звертають увагу на цікаву закономірність: багато людей, які доживають до 95 років і більше, продовжують залишатися активними учасниками повсякденного життя, пише Science Blog.
У так званому поясі довголіття, до якого відносять південнокорейські округи Гур’є, Гоксон, Сунчхан і Дам’ян, дослідники протягом багатьох років вивчали спосіб життя людей похилого віку. Виявилася важлива деталь: старість для багатьох із них не означала повної відмови від звичних справ.
Город, приготування їжі, догляд за онуками, спілкування із сусідами, робота по господарству – усе це залишалося частиною життя. Тобто людина не просто «доживала» свій вік, а продовжувала виконувати певну роль у родині та громаді.
Ще одна цікава складова – соціальні зв’язки. Регулярні контакти з іншими людьми можуть бути важливою частиною благополуччя у старшому віці. Саме тому один із можливих висновків дослідників звучить досить просто: довголіття може бути пов’язане не тільки з тим, що людина їсть, а й із тим, наскільки вона залишається включеною в життя.
А що спільного з японцями?
Південна Корея та Японія – сусідні східноазійські країни, народи яких мають тривалі історичні та культурні контакти. Їхні традиції, звичайно, не однакові, але в обох країнах можна знайти спільні риси способу життя, які часто пов’язують із активним довголіттям.
Лікар Анатолій Корнутяк звертає увагу передусім на харчування, рух і профілактику.
«Довголіття – це не «секретна таблетка». Це роки щоденних звичок: харчування, сон, фізична активність, профілактика, контроль ваги, відмова від куріння», – пояснює він.
І додає, що традиційний японський раціон містить багато риби та морепродуктів, овочів, водоростей і сої. Водночас у ньому традиційно менше цукру, трансжирів та ультраоброблених продуктів. Таке харчування пов’язують зі зниженням ризику ожиріння, серцево-судинних захворювань, інсульту та діабету другого типу.
Не менш важливий фактор – щоденний рух. Японці частіше ходять пішки, користуються громадським транспортом і навіть у старшому віці намагаються залишатися фізично активними.
Окремо лікар наголошує на профілактичній медицині. Контроль артеріального тиску, холестерину та рівня глюкози, регулярні обстеження й раннє виявлення захворювань дозволяють починати лікування ще до появи серйозних ускладнень.
Як бачимо, щоденна рухливість, помірне харчування, менше шкідливих звичок, контроль здоров’я, спілкування з людьми та відчуття, що ти все ще потрібен родині й суспільству, здатні продовжити життя.
Читати також:












