Ключові тези:
- 18 людей пенсійного віку працюють у підрозділі «Троянда» Одеського міськзелентресту, вирощуючи та висаджуючи квіти для міста.
- Валентина Сердюк присвятила роботі в «Троянді» 43 роки, а одна з її колег працює з квітами понад 40 років.
- Після початку повномасштабної війни підрозділ пережив два прильоти, але працівниці відновили пошкоджені теплиці та продовжили роботу.
- В одній із родин загальний стаж трьох озеленювачів перевищує 100 років.
Одного разу знайома психологиня, що працює з літніми людьми, розповіла: її клієнти найчастіше страждають від того, що їх вважають «відпрацьованим матеріалом», ні на що не здатним. Це дуже пригнічує і стає причиною глибоких депресій.
Вам буде цікаво: Найважче прийняти факт старіння: як підтримати себе емоційно – рекомендаціі психолога
На моє запитання, що може завадити негативному впливу від тверджень оточуючих, відповіла: якомога більше інформації про важливі справи, які тримаються на плечах пенсіонерів. Це найкращий доказ важливості і значущості кожної людини незалежно від її віку. І він спонукає шукати свою справу до душі, яка не залишатиме місця для поганого настрою та депресії.
За квіткове забарвлення великого міста відповідають пенсіонерки
Саме так, бо у підрозділі «Троянда» Одеського міськзелентресту працюють сьогодні 18 людей пенсійного віку — жінок, які у будь-яку погоду приходять до теплиць, висівають квіти, поливають, удобрюють землю, дивляться, як підіймаються росточки, проріджують їх, висаджують квіти на вулицях та площах Одеси.
Ця робота триває протягом усього сезону — бо квіти досить важко переживають найспекотніші місяці одеського літа — липень та вересень. Нові квіти потрібно весь час підсаджувати на заміну пожовклих та висушених.
В дитинстві любила рослини
Вже 43 роки в «Троянді» працює її керівниця Валентина Сердюк. Так сталося, що дівчинка із Сумщини, яка дуже любила в дитинстві квіти, поїхала навчатися до тоді єдиного навчального закладу, що готував озеленювачів, — до Харківського технікуму зеленого будівництва.
Потім був розподіл в Одесу і робота протягом усього життя в «Троянді». Робота, яку жінці ніколи не хотілося змінити.
— Нам доводиться увесь час експериментувати, шукаючи рослини, які краще сприйматимуть наш спекотний клімат, — каже Валентина Сердюк. — Ромашкам, сульфініям, магноліям доводиться важко, тому ви їх не зустрінете в озелененні Одеси. Добре адаптувалися ампельна пеларгонія, петунія віста, традесканція. Вони чудово виглядають у різних композиціях. Мрію ввести в озеленення гортензію.
Пережили прильоти і працюють далі
З початку повномасштабного вторгнення дільниця «Троянда» пережила два прильоти. Було пошкоджено теплиці, постраждав посадковий матеріал.
Але колектив, розраховуючи на свої сили, спромігся швидко привести все до ладу, бо місто має бути гарним, щоб квіти прикрашали вулиці, дарували посмішки місцевим мешканцям та туристам.
Хто вони, хто все життя працює з квітами?
Квіткарка Ольга працює вже понад 40 років. Взагалі вона є представницею цілої династії озеленювачів. Загальний стаж роботи її матері, сестри та самої Ольги складає більше ста років!
– Якщо прийшов до зелентресту, то вже нікуди не підеш, — каже вона.
І приклад родини Ольги яскраво підтверджує справедливість такої заяви.
Леся Іванівна працює вже 13 років. Як сама розповідає, спочатку їй подобалось висаджувати квіти, потім почала їх вирощувати.
Схожими на себе вважає добру бегонію та лагідну петунію. Жаліє зелені композиції, висаджені біля кафе та барів. Якби їх взимку забирали з вулиці, рослини отримали б шанс перезимувати і знову радувати власників яскравими квітами навесні.
Запас міцності дивує
Дивлячись, які обсяги робіт виконує невеликий колектив пенсіонерок, розумієш, наскільки люди люблять свою роботу, який великий досвід мають і наскільки надійно виконують усе необхідне, щоб вулиці Одеси радували яскравими квітами і різнокольоровими клумбами.
Мабуть, у багатьох містах України є аналогічні служби. Тож поважаймо і шануймо тих, хто робить наше життя більш яскравим.
Читайте також:
