Ключові тези:
Україна досі живе на «радянській» моделі пенсій: ЄСВ із зарплат іде в спільний котел та одразу виплачується нинішнім пенсіонерам. Накопичення для конкретної людини не створюються, а дефіцит Пенсійного фонду покривається бюджетом.
Ця схема працювала, коли платників було в рази більше, ніж отримувачів. Тепер — навпаки: старіння населення, міграція після 2022 року та велика «тінь» підривають баланс надходжень і видатків.
Довідка: Станом на І квартал 2025-го пенсію отримують понад 10,3 млн громадян, і надходжень ЄСВ не вистачає.
Докладніше про це у нашому матеріалі з посиланням на РБК-Україна.
Раніше ми розповідали, що робити, якщо ПФУ занижує виплати.
Накопичувальний рівень пропонує інший підхід: частина заробленого автоматично надходить на персональний пенсійний рахунок і інвестується. За десятиліття сума працює «відсоток на відсоток», а в пенсії стає другою «ногою» поряд із солідарною виплатою. Гроші прив’язані до людини та можуть бути успадковані — на відміну від внесків у спільний фонд, які «розчиняються» у поточних виплатах.
Важливо: солідарну модель не скасовують — вона забезпечує мінімальний дохід тим, хто не матиме достатніх накопичень. Накопичувальний рівень — це доплата, що має зберегти реальну вартість заощаджень.
Дилема №1 — звідки брати внески. Варіанти два: підвищити податкове навантаження (ЄСВ або новий збір) чи «відщепити» частину чинного ЄСВ на персональні рахунки.
Перший шлях ризикує роздути «тінь». Другий — збільшить дефіцит Пенсійного фонду, який доведеться латати бюджетом, кредитами або зовнішньою допомогою.
Зауважимо, що навіть випадку вдалого старту системи, її ефект буде відкладеним. Щоб зібрати суттєвий капітал, знадобиться мінімум 10–15 років. Тож нинішні пенсії й надалі фінансуватимуться здебільшого солідарно.
Дилема №2 — куди вкладати кошти. З огляду на слабкий фондовий ринок головним «якорем» виглядають облігації внутрішньої державної позики (ОВДП): безпечні, передбачувані, але вони не створюють економічного зростання. Якщо накопичення масово підуть в ОВДП, майбутній бюджет стане боржником пенсійної системи, особливо якщо паралельно зменшаться надходження до солідарного рівня.
Тому уряд шукає баланс: частка державних паперів для стабільності плюс розширення «довгої» інфраструктури інвестування.
Добровільний третій рівень уже працює. Недержавні фонди інвестують у депозити, ОВДП, а також інші інструменти — від нерухомості до іноземних активів (із чинними регуляторними обмеженнями). Їхня роль може зрости: приватні керуючі здатні диверсифікувати портфель, підвищуючи дохідність без надмірного ризику. Водночас потрібні чіткі правила, нагляд і прозорість, аби захистити вкладників.
Частина економістів радить модернізувати солідарну схему (ввести «умовно накопичувальні» рахунки та персональні кабінети з прогнозом пенсії). Інші наполягають: без реального накопичення не з’явиться довгий капітал і повноцінний ринок інвестицій.
Сьогодні в України є вікно можливостей — запросити фінансову й експертну допомогу партнерів, щоб профінансувати перехідний період, вибудувати незалежну інвестиційну політику та стандарти управління активами за зразком розвинених пенсійних систем.
Уряд заявляє про коротко- та середньостроковий план запуску обов’язкової накопичувальної моделі. Успіх реформи залежатиме від джерел внесків, якості інвестування і довіри громадян. Бо пенсія майбутнього — це вже не тільки «скільки держава заплатить», а й «скільки ви встигли відкласти і як ефективно ці гроші працювали».
Читайте також:
Таке тренування потрібно для спокійних та приємних спільних прогулянок.
Аспірин може бути помічником у побуті. Зокрема, його використовують для чищення унітазів.
Правоохоронці вийшли на слід вбивці.
Цей овочівник 20 років займається вирощуванням велетенських плодів.
Діти зможуть обмінювати віртуальні гроші на реальні товари та послуги
Теплий салат із куркою стрімко завойовує популярність серед українців. Він поєднує легкість та ситність, а…