Закон, який може позбавити українців останнього житла: як працює система домогосподарств

Ключові тези:

• Колективна відповідальність: Закон про домогосподарства дозволяє стягувати борги з майна всієї сім’ї, навіть якщо боржник одна людина.
• Спрощена процедура вилучення: Житло може бути заарештовано та продано без тривалих судових процедур.
• Загроза для співвласників та ФОПів: Навіть непроживаючий співвласник або зареєстрований за адресою підприємець несуть відповідальність.
• Масові ризики втрати житла: Під загрозою залишаються мільйони українців, особливо власники недорогої нерухомості.
• Прихована мета – скорочення власників: Експерт вважає, що державна політика спрямована на зменшення кількості приватних власників житла.

Закон, який може залишити мільйони без житла: що ховається за поняттям “домогосподарство”

Формально — боротьба з боргами, за фактом шлях до позбавлення власності: експерт розкриває справжні наслідки закону про домогосподарства, які можуть торкнутися кожного власника житла.

В Україні діє закон, який, на думку експертів, несе реальну загрозу для більшості громадян, особливо тих, хто володіє житлом. Йдеться про закон про домогосподарства, ухвалений у 2022 році, який змінює саму суть майнової відповідальності. Тепер за борги з комуналки чи податків може постраждати вся сім’я — навіть ті, хто не живе за адресою чи не має жодних стосунків.

«Не дарма ж Третьякова ще 2022 року вигадала цей закон про домогосподарства, згідно з яким можна роздягнути будь-кого. Якщо в тебе з’явилися борги, незалежно від того, прописана людина чи не прописана, забирають усе майно», – наголосив експерт.

Експерт із комунальної сфери Олег Попенко попереджає: наслідки цього закону можуть бути катастрофічними — до двох третин українців ризикують втратити своє єдине житло. Все тому, що механізм стягнення заборгованості став гранично спрощеним, а поняття “домогосподарства” перетворює колективну відповідальність на реальність.

Якщо один із зареєстрованих на житлоплощі не сплатив борг, постраждати можуть і його родичі, співвласники або навіть ті, хто давно не живе у квартирі.

«Припустимо, людина є співвласником квартири і не живе там, але вона несе колективну відповідальність за борги, які є у цій квартирі. Батьки залишили дітям квартиру, потім ти поїхав за кордон жити, виписався із квартири, не живеш там 10 років. А твій недбайливий родич не платить за комуналку. Що виходить? На тебе це вішається», – прокоментував Попенко.

Крім того, під загрозу потрапляють підприємці, які зареєстрували ФОП на домашню адресу — у разі прострочень вони також можуть втратити житло.

Попенко стверджує, що справжня мета — не просто стягнення боргів, а системне скорочення власників житла в країні. В умовах зростання заборгованості за комунальні послуги, сума якої вже наближається до 200 мільярдів гривень, це може призвести до масової втрати майна серед населення.

Олег Попенко наголосив на тенденції, яка веде до катастрофічних наслідків, бо навіть недороге житло вартістю 3-5 тисяч доларів у невеликих містах для багатьох українців є єдиним майном.

На підтвердження експерт навів шокуючий факт: «Люди заради цього майна повертаються на окуповану територію. Це визнав радник мера Маріуполя – там 10-20 тисяч людей уже повернулися на тимчасово окуповану територію, бо тут, в Україні, їм не створили умов».

«Вони готові терпіти окуповану територію, бо бояться тут перебувати», – підсумував Попенко, закликавши владу переглянути підходи до соціальної політики.

Джерело: Хвиля

Читайте також:

• Борги за комуналку краще не накопичувати: українців попередили, що чекає на неплатників
• В Україні оновили правила звільнення працівників
• Безкоштовні адмінпослуги йдуть у минуле: Рада проголосувала за новий порядок та тарифи