Дієтолог Марина Кислова застерігає довірливих громадян: не треба кидатися в крайнощі! Сало не шкідливий продукт, просто його потрібно їсти в міру! Хоча є й рідкісні винятки – ті люди, для яких цей та багато інших продуктів категорично протипоказані. Але це, знову ж таки, винятки, які має зробити лише лікар!
Міф 1: “Від сала гладшають”
Одужують не від сала, а від його кількості! Якщо ви ведете звичайний сидячий або близько того спосіб життя, вам належить 10-30 г сала на день. Якщо вже страждаєте на ожиріння і вам наказана низькокалорійна дієта – не більше 10 г на день.
Найкорисніше сало – просто солоне, з часником або перцем. Добре і копчене, але тільки «домашнім способом», з серпанком. На м’ясокомбінатах сало, грудинку та інші свинячі принади коптять у рідині, і це не комільфо, властивості продукту змінюються не на краще.
Міф 2: “Сало – важка їжа”
Не зовсім так. У здорової людини із нормальним шлунком справжнє свиняче сало дуже добре засвоюється і не перевантажує печінку. Взагалі найцінніші для нас жири – це ті, які плавляться при температурі нашого тіла, тобто близько 37, 0. Вони повніше і швидше за всіх інших перетравлюються і всмоктуються. Їхній список якраз і очолює свиняче сало.
Міф 3: “У салі суцільний жир”
І чудово! Тому що це чудова структура – підшкірний жир, у якому збереглися клітини та біологічно активні речовини.
Наприклад, найцінніша з жирних кислот – поліненасичена арахідонова кислота. Вона зустрічається дуже рідко, у рослинних оліях її взагалі немає.
Прожити без неї ніяк не можна. Арахидонова кислота входить до складу всіх клітинних мембран і потрібна серцевому м’язі. До того ж без неї не обходяться гормони, імунні реакції і холестериновий обмін.
Не забудьте про жиророзчинні вітаміни А (його тут до 1,5 мг на 100 г), Д, Е, а також каротин. Через війну біологічна активність сала вп’ятеро вище, ніж в олії. Отже, взимку «свинячий продукт» — саме те, що треба для підтримки життєвого тонусу та імунітету.
Міф 4: “Цей страшний холестерин”
Так, він тут присутній, але навіть менше, ніж у коров’ячій олії. І нічого страшного у ньому немає. Думаєте, негайно почне відкладатись на стінках артерій і почнеться атеросклероз? Нічого подібного! Лікарі давно встановили, що кількість холестерину в крові та тканинах мало залежить від того, скільки ви його з’їли. Ця речовина чудово синтезується, навіть якщо ви взагалі її не їсте.
Міф 5: “Здоровий жир – тільки рослинний жир”
На частку жирів має припадати приблизно 30% калорій на день. (Зверніть увагу: не з’їдати 30% жирів, а отримувати від них 30% усієї енергії). Простіше кажучи, 60-80 г на день. І серед них лише третина – рослинні жири. Нам потрібно 10% поліненасичених жирних кислот, 30% насичених і цілих 60% мононенасичених. Таке співвідношення кислот є в: так-так, свинячому салі, а також в арахісовому та оливковому маслах.
Міф 6: “Смажене сало – шкідливо”
Так, при смаженні сало втрачає частину своїх корисних властивостей і набуває токсинів і канцерогенів. Але й рослинні олії поводяться анітрохи не краще. Варто їх ненадовго нагріти, як вони різко перестають засвоюватись. А ось підігріте сало навпаки, засвоюється краще, ніж у холодному або гарячому смаженому. Отже вихід простий: сало треба не смажити до стану шкварок, а гріти на слабкому вогні.
Міф 7: “З хлібом? У жодному разі!”
Парадокс: сало з хлібом – саме те, що лікар прописав! Зрозуміло, маються на увазі не булочки-пампушки, а зерновий хліб, з борошна грубого помелу або з додаванням висівок. Звичайно, це для здорових людей, які не страждають на ожиріння і проблеми з травленням.
А ось гастрономічні радощі на кшталт бекону класти на хліб справді не варто. Вони взагалі при схудненні дозволені в мікроскопічних кількостях – близько 5 г. Зате цього цілком достатньо, щоб надати смаку, наприклад, черговій тушкованій капусті.
Міф 8: “Краще під горілку”
Ось це чиста правда – сало чудовий супутник алкоголю. Головним чином тому, що воно не дозволяє швидко п’яніти. Жирне сало обволікає шлунок і не дає напою з градусами моментально там всмоктатися. Звичайно, алкоголь все одно вбереться, але вже пізніше, в кишечнику, і поступово.
