У чому небезпека гіподинамії, розповіла терапевтка вищої категорії Ганна Кондратьєва.
Що відбувається з організмом?
Гіподинамія – це патологічний стан, при якому на тлі низької фізичної активності поступово відбувається порушення різних функцій організму. Без регулярного навантаження слабшають та атрофуються м’язи, руйнуються кісткова тканина та суглоби, розвиваються серцево-судинні захворювання, розлади дихання і травлення, погіршується кровопостачання тканин, порушується обмін речовин, знижується імунітет. Крім того, гіподинамія вкрай несприятливо позначається на роботі головного мозку, викликаючи головний біль, безсоння, неврози і навіть депресію.
Як не пропустити перші симптоми?
Оскільки гіподинамія – це не самостійне захворювання, вона не має чіткої клінічної картини. Її симптоматика буває різною і проявляється поступово. Першими ознаками гіподинамії можуть бути:
- швидка стомлюваність;
- підвищена дратівливість;
- різке зниження або підвищення апетиту;
- набір ваги;
- частий головний біль;
- погіршення пам’яті;
- порушення сну (сонливість вдень і безсоння вночі);
- поколювання в ногах;
- набряки та «мішки» під очима;
- блідість та сухість шкіри.
Якщо на цьому етапі людина не надає значення погіршенню самопочуття і не змінює спосіб життя, згодом у неї виникають серйозніші симптоми, що сигналізують про початкову стадію розвитку різних патологій. Це можуть бути:
- біль у спині;
- м’язова скутість та слабкість;
- погіршення зору;
- задишка навіть при мінімальних фізичних зусиллях;
- порушення серцевого ритму;
- геморой;
- ослаблення імунітету;
- гормональні збої;
- психоемоційні розлади;
- порушення роботи шлунково-кишкового тракту.
Яке лікування призначать?
Для діагностики гіподинамії лікар розпитує пацієнта про спосіб життя, наявність хронічних захворювань, а також вимірює пульс, артеріальний тиск і масу тіла. Також зазвичай проводяться різні тести навантаження, призначаються загальний і біохімічний аналіз крові, ліпідограма, аналіз на гормони щитовидної залози. Додаткові обстеження (ЕКГ, ЕКГ з навантаженням, УЗД серця та органів черевної порожнини, спірографія тощо) рекомендуються залежно від супутніх симптомів. Лікувальна терапія призначається, якщо з’ясовується, що гіподинамія дала ускладнення на серце, судини, легені або шлунково-кишковий тракт.
Терапія зниженої м’язової активності переважно є немедикаментозною. Вона передбачає включення до порядку дня обов’язкових фізичних навантажень, частота і тривалість яких підбирається індивідуально. Зазвичай рекомендується лікувальна фізкультура, вправи на розтягування, плавання, танці та аеробні види спорту: біг, скандинавська ходьба.
Також пацієнтові доведеться відмовитися від шкідливих звичок, нормалізувати вагу і змінити спосіб життя:
- обов’язкове виконання ранкової зарядки;
- відмова від використання ліфта;
- півгодинна вечірня прогулянка і таке інше.
Як тренувати серцево-судинну систему?
Існує поняття мінімального рівня фізичної активності (ФА), необхідного для щоденного тренування серцево-судинної системи. Тривалість занять залежить від інтенсивності ФА: низької, середньої або високої. Якщо говорити про конкретні навантаження, то, щоб спалити оптимальну щоденну норму в 150 кілокалорій, потрібно протягом:
- 30 хвилин їздити на велосипеді (дистанція – близько 8 кілометрів) або ходити пішки (близько трьох кілометрів), або танцювати в енергійному темпі;
- 20 хвилин плавати або грати в баскетбол;
- 15 хвилин бігати (1,5-2 кілометри) або підніматися сходами.
Ірина Кадченко
