Якими календарями сьогодні користуються церкви України і в чому їхня відмінність?
Григоріанський календар
Ця система обчислення часу була заснована на циклічному обертанні Землі навколо Сонця. Вперше григоріанський календар був запроваджений у католицьких країнах 15 жовтня 1582 року римським папою Григорієм XIII. Його ввели натомість юліанського, який відставав на той час на 11 днів. Сьогодні григоріанський календар використовується у більшості країн світу у вигляді світського календаря, у тому числі й в Україні. У нас його називають «новим стилем», а юліанський – «старим стилем».
Григоріанським календарем в Україні користується Римо-католицька церква і більшість протестантів.
Новоюліанський календар
1918 року, коли російська імперія припинила своє існування, всі країни, що з’явилися в результаті цього, перейшли на григоріанський календар. Юліанський календар продовжили використовувати російська православна церква, румуни, серби, хорвати і греки.
1923 року в Константинополі відбувся скликаний Вселенським патріархом Мелетієм IV собор православних східних церков, на якому обговорювалася календарна реформа. Щоб не приймати григоріанський календар, що «виходить від католицького папи», було вирішено запровадити календар, названий новоюліанським, який, по суті, нічим не відрізнявся від григоріанського (усі церковні свята новоюліанського календаря, які мають певну дату (неперехідні), збігаються з григоріанським).
Однак рішення Константинопольського собору виконали не скрізь і новоюліанський календар запровадили не всі православні церкви.
З 1 вересня 2023 року новоюліанським календарем користуються Православна і Греко-католицька церкви України. Тобто неперехідні церковні свята тепер настають на 13 днів раніше. Зсунулися також дати вшанування пам’яті святих, а Старого Нового року не буде, оскільки дата його святкування перемістилася на 1 січня. При цьому дата святкування Великодня і прив’язаних до неї рухомих свят, зокрема Вознесіння і Трійці, у новоюліанському календарі збігається з юліанським.
Юліанський календар
Цей календар був запроваджений едиктом Юлія Цезаря, ґрунтувався на сучасному йому римському календарі й складався з дванадцяти місяців, що включали 355 днів. Це було на 10 днів менше, ніж тривалість року, тому у 46 році до нашої ери Цезар провів календарну реформу – він змінив довжину місяців так, щоб у сумі виходило 365 днів. За юліанським календарем звичайний рік складається з 365 днів і ділиться на 12 місяців. Раз на чотири роки оголошується високосний рік, коли додається один день – 29 лютого.
За юліанським календарем у нас живе Українська православна церква.
