Все почалося з бажання допомогти мамі
Після раптової смерті батька Юлія Шургіна шукала, як допомогти мамі, Людмилі Олексіївні, яка тяжко переживала втрату. У мами почалися проблеми зі щитовидною залозою, серцем, виникли проблеми неврологічного характеру. Лікарі рекомендували тренування зі скандинавської ходьби, вважаючи, що вона найкраще підходить активній жінці, яка любить природу і перебування на свіжому повітрі.
– Щоб не нашкодити мамі, я почала вивчати скандинавську ходьбу, різні підходи в освоєнні техніки, навчалася, у тому числі й у засновника скандинавської ходьби фіна Марко Кантаневи, – розповідає тренер, міжнародний суддя зі скандинавської ходьби, переможниця багатьох українських та міжнародних змагань, чемпіонка світу-2019 (у своїй категорії) Юлія Шургіна. – Багато уваги приділяла медичним аспектам.
І результат було досягнуто – сьогодні завдяки тренуванням з дочкою Людмилі Олексіївні вдалося впоратися з життєвими випробуваннями і оздоровитися.
Щоб не нашкодити здоров’ю
– Яких помилок найчастіше припускаються новачки старшого віку?
– Якщо серйозних проблем зі здоров’ям немає, спочатку треба обов’язково проконсультуватися з інструктором. Якщо є серйозні хронічні захворювання, без консультації з лікарем починати тренування не слід. Палиці теж треба купувати після консультації з фахівцем, щоб розуміти, які саме вам потрібні.
– Палиць так багато, і різних.
– Буває, замість палиць для скандинавської ходьби люди купують трекінгові для гірського туризму. У палиць для скандинавської ходьби мають бути темляк, рівна рукоятка, скошений гумовий наконечник. Бувають цільні палички, дво-, три-, чотирисекційні. І кожен варіант має свої переваги і недоліки. Найчастіше новачкам я рекомендую двосекційні, тому що спочатку довжина палиці буде меншою, щоб дати тілу зрозуміти принцип роботи і запустити цей процес швидше. А трохи згодом можна збільшити довжину палиць. Крім того, довжина палиць залежить від довжини кроку, від швидкості, від поверхні, на якій планується тренування (асфальт, путівець).
Без насильства і наднавантажень
– Юліє, мені доводилося бачити, як люди, задихаючись, намагалися йти дуже швидким кроком. Задишка, гадаю, свідчить про те, що щось людина робить неправильно?
– Іде не у своєму темпі – це точно. Ідеальним і рекомендованим способом освоєння техніки є діалог з інструктором. Він допоможе зрозуміти, на що слід звернути увагу саме вам, який елемент техніки потрібно контролювати весь час, щоб не травмувати себе.
Так, наприклад, якщо основна мета – знизити навантаження на колінні або кульшові суглоби, то потрібно контролювати, щоб рука у кроці йшла назад за лінію стегна; переносити вагу на палиці; щоб палиця торкалася поверхні трохи раніше, ніж п’ята; і робити тривалий поштовх за своїми можливостями.
Дуже часто бачу, як люди просто тягають палиці, і роблять це не тиждень, не місяць (у спробі освоїти техніку), і вже вважають це нормою. Якщо мета такої людини – додати більше рухової активності плечовим суглобам, знизити стрес, подихати повітрям, – це добре. А от якщо раптом вона зайнялася скандинавською ходьбою з метою знизити навантаження на колінні та кульшові суглоби, то тут, на жаль, мети не буде досягнуто.
Наведу ще один приклад. Начитавшись, що потрібно робити хороший так званий укол, новачки починають щоразу сильно вдаряти палицею по поверхні. У когось цей надмірний рух відразу не викликає негативних наслідків, а ось у тих, у кого суглоби кисті і без цього нагадували про себе, досить швидко може початися загострення.
У будь-якій незрозумілій ситуації – ходи
– Наскільки я розумію, часових рекордів тривалості тренувань відразу ставити не варто.
– Починати тренуватися потрібно поступово, з півгодини. Обов’язково потрібно робити багатосуглобову розминку, підготувати суглоби, зв’язки, м’язи до тренування. У розминці не потрібно робити різких рухів, набагато більше користі у повільних, контрольованих рухах разом із диханням. Не треба намагатися проходити швидше і більше, головне – якісніше. Спершу техніка, а потім нарощування темпу. Оскільки у скандинавській ходьбі добре задіяна верхня частина корпусу, і ми докладаємо зусиль, щоб зробити поштовх, пульс швидше збільшується. Людям із захворюваннями серцево-судинної системи рекомендують носити фітнес-трекер, щоб контролювати процес. Є моделі, в яких можна виставити бажану верхню і нижню межі пульсу. Якщо раптом виходите за ці межі, годинник запищить або завібрує. Тренування мають бути регулярними, не менше трьох разів на тиждень. Краще робити їх різної інтенсивності. Новачку збільшувати кількість та інтенсивність тренувань треба поступово. Якщо під час ходьби людина збільшила свій темп настільки, що з’явилася задишка, не треба різко зупинятися. Слід плавно знизити темп і відновити дихання. Якщо раптом різко вирішили припинити тренування, не сідайте одразу на лаву. Краще ще трохи повільно пройдіть, зробіть хоча б невелику розтяжку і вже потім сідайте відпочивати.
– За скільки до тренування можна поїсти?
– Починати тренування слід не раніше, ніж за годину після їди. Корисно взяти на тренування воду, але робити невелику кількість ковтків.
І, до речі, скандинавська ходьба – це один із методів медитації. Вона добре справляється з тривожними станами і допомагає шукати правильні вирішення складних питань. Щодо цього я завжди кажу: «У будь-якій незрозумілій ситуації – ходи!».
Де навчать ходити правильно?
Якщо ви хочете займатися скандинавською ходьбою, можете звернутися до філій клубу «Lets go» («Ходімо»):
• в Одесі звертайтеся за телефоном (068) 907-92-27;
• у Києві дзвоніть на номер (050) 871-98-27;
• у Тростянці (Сумська область) за телефоном (066) 119-46-45;
• у Чернігові – (097) 889-82-08;
• у Хмельницькому – (067) 382-21-20;
• у Василькові (Київська область) – (067) 238-43-08.
Світлана Комісаренко
На фото:
На дистанції Людмила Шургіна.
Мама і донька – Юлія Шургіна (праворуч) та Людмила Шургіна.
Учасниці одеського клубу Let՚s Go.
