Чим небезпечний цей стан і які заходи дозволяють його попередити, розповіла терапевтка Вікторія Кокошко.
Хто в групі ризику?
Хронічне порушення мозкового кровообігу (ХПМК) – це стан, при якому головний мозок недоотримує необхідну йому кількість крові, а відповідно – кисню та поживних речовин. В результаті розвиваються численні дрібновогнищеві зміни мозкової тканини, і відбувається поступове порушення нормальних функцій головного мозку. Інша назва патології – «церебральна судинна недостатність».
Ризик розвитку цього стану значно підвищується з віком: найчастіше порушення мозкового кровообігу виникають на тлі гіпертонії або атеросклерозу судин, а також поєднання цих захворювань.
До інших істотних факторів ризику належить наявність цукрового діабету, зайвої ваги або ожиріння, остеохондрозу шийного відділу хребта (через нього перетискаються артерії), васкуліту, деяких захворювань крові.
Також відіграють роль хронічні стрес і втома, малорухливий спосіб життя, спадковість, перенесені раніше черепно-мозкові травми. Найчастіше від патології страждають чоловіки.
Як проявляється?
Небезпека хронічного порушення мозкового кровообігу в тому, що прояви початкової стадії захворювання є неспецифічними і найчастіше слабко виражені. Це можуть бути порушення сну, запаморочення, загальна слабкість, перепади настрою, тривожність, неуважність, зниження працездатності, що часто списують на стрес або перевтому.
Але надалі симптоми посилюються і змушують звернутися по медичну допомогу. Патологія здатна викликати
- безсоння,
- депресивні стани,
- дратівливість і нервозність,
- сильні головні болі,
- порушення координації рухів,
- розлад мови,
- двоїння в очах,
- сонливість у денний час,
- тремор кінцівок.
Симптоми часто загострюються після фізичного або емоційного перенапруження, а також після перебування в задушливому приміщенні та при різкій зміні погоди.
Якщо прояви хвороби ігнорувати, хронічна форма церебральної судинної недостатності може перейти у гостру і призвести до інсульту та інших тяжких наслідків.
Яке лікування призначать?
Найчастіше для підтвердження діагнозу призначаються ультразвукова доплерографія магістральних судин голови, КТ, МРТ, електроенцефалографія, ангіографія, загальний та біохімічний аналізи крові.
Терапія підбирається індивідуально, залежно від стану пацієнта і супутніх захворювань. У цьому допомагають як медикаменти (ноотропи, антиоксиданти, статини, антигіпертензивні, судинні та метаболічні препарати), так і різні види фізіотерапії, масаж, плавання, лікувальна фізкультура, дієта.
Але навіть при поліпшенні самопочуття важливо розуміти, що одного разу виникнувши, це захворювання не зникає безслідно і потребує постійного спостереження, корекції терапії та профілактики ускладнень.
Як допомогти собі без ліків?
- щодня робіть зарядку для шиї (плавні та обережні повороти, нахили, обертання голови – детальні комплекси вправ можна знайти в інтернеті);
- дотримуйтеся дієти: мінімум смаженого, жирного, копченого, гострого, солоного та солодкого, більше клітковини, зелені, овочів, фруктів, ягід, риби, горіхів;
- робіть самомасаж волосистої частини голови, вух (особливу увагу приділяйте мочкам), шиї та комірцевої зони;
- освойте і регулярно виконуйте дихальну гімнастику, корисніше робити її на свіжому повітрі;
- будьте фізично та розумово активними: робіть зарядку, більше ходіть пішки, бігайте підтюпцем, плавайте, а також розгадуйте кросворди, читайте, вчіть напам’ять вірші;
- нормалізуйте сон і пийте достатньо води.
Ірина Кадченко
