Герой нашої розповіді – Анатолій Борисович Солов’яненко, радянський та український оперний співак (лірико-драматичний тенор), народний артист СРСР. Лауреат Ленінської та Державної премії України ім. Т. Шевченка. Герой України та Національна легенда України.
Читайте також:
- Відомі люди на монетах: Георгій Вороний – математик з Чернігівщини, який зумів випередити свій час
- Відомі люди на монетах: чому оперного співака Бориса Гмирю називали Борисом Великим
- Відомі люди на монетах: Юрій Кондратюк розрахував траєкторію польоту на Місяць
- Відомі люди на монетах: Леонід Жаботинський – що відомо про нашого важкоатлета
Народився цей всесвітньо відомий оперний співак у 1932 році у місті Сталіному – так тоді називався нинішній український Донецьк. Навчаючись у тамтешньому політеху, якось гостював у Ленінграді у друга і отримав пропозицію показати свої, що вже тоді проявлялися, вокальні здібності в оперному театрі. Гідно оцінений не був, але, зрозумівши перспективність цих своїх можливостей, десять років (1952 – 1962 роки) наполегливо займався вокалом, закінчивши при цьому з відзнакою політехнічний інститут і вступивши до аспірантури.
1962 року він став сенсацією у Києві на огляді народних талантів, блискуче виконавши кілька творів світового тенорового репертуару. Був запрошений на стажування до Київського театру опери та балету, а вже за рік, після перемоги у конкурсі молодих вокалістів, став стажером у всесвітньо відомому театрі Ла Скала (Мілан, Італія).
Його талант усе розквітав: ставши лауреатом пісенного конкурсу в Неаполі, Анатолій Солов’яненко зі своєю піснею потрапив до хіт-параду Італії 1965 року. Повернувся на батьківщину і 30 років (1965 – 1995 роки) солірував у Київському театрі опери та балету імені Тараса Шевченка.
Він вільно володів італійською мовою, у його репертуарі було вісімнадцять дуже складних оперних партій.
1978 року, тобто у 46 років, закінчив Київську консерваторію – вже у званні народного артиста СРСР.
Солов’яненко багато гастролював по всій планеті – йому аплодували поціновувачі таланту в Болгарії та Румунії, Німеччині та Японії, Австралії та Канаді, у Бельгії, Монголії, Чехословаччині, Італії, Кубі, США.
Пішов з життя він рано – у 67 років його забрав інфаркт. 1999 року його ім’я присвоєно театру опери та балету в Донецьку. А ще з 1976 року відкрита в астрофізичній обсерваторії Криму мала планета має назву «Солов’яненко».
Валерій Боянжу, Херсон – Одеса
