Його корінь – добрий відхаркувальний засіб при кашлі, допомагає і при виразковій хворобі в комплексі з іншими рослинами.
Травники-аматори часто плутають оман зі схожим на нього прибульцем, що вирвався із палісадників, поширився і став бур’яном під назвою крем’яник гарний.
Ці рослини схожі зовні, обидві цвітуть жовтими квітками, але є деякі відмінності. По-перше, у висоту оман виростає набагато довшим за свого двійника – до трьох метрів. Крем’яник досягає лише двометрової висоти.
Істотні відмінності можна знайти і під час розгляду листя рослин. Основа листа оману загострена і переходить у черешок. А у крем’яника вона серцеподібна і ніби охоплює стебло наполовину. І ще оман має пряний гострий аромат, а крем’яник гарний і не пахне.
Оман високий також часто плутають з оманом верболистим і оманом британським. Ці рослини містять набагато менше діючих речовин і не застосовуються у науковій медицині. Відрізнити їх можна за висотою та розмірами листа і квіткових кошиків. Оман високий набагато вищий, листя у нього досягають до 20 сантиметрів у ширину і 40-50 сантиметрів у довжину, великі квіткові кошики – 6-7 см в діаметрі. У верболистого оману – листя більш вузьке і коротке, довжиною до 12 см і шириною 2-3 см, як і у оману британського. Та й самі ці види оману досягають висоти 50-80 см.
Біолог Андрій Цицилін
