Субота, 11 Травня, 2024
ГоловнаСтаттіЯдерна загроза: чи є небезпека і як уберегтися від наслідків

Ядерна загроза: чи є небезпека і як уберегтися від наслідків

Этот материал также доступен на русском языке
Застосування ядерної зброї в Україні вважається малоймовірним. Водночас, українці повинні мати план дій на випадок будь-яких надзвичайних ситуацій, особливо у зв'язку із ситуацією на Запорізькій атомній електростанції.

Намагаючись стримати контрнаступ ЗСУ, Росія може не обмежитися підривом греблі Каховської ГЕС. За даними нашої розвідки, країна-агресор завершила підготовку до теракту на Запорізькій атомній електростанції. Яких масштабів може досягти техногенна катастрофа і яких запобіжних заходів слід вжити?

Чи буде Чорнобиль-2?

За заявою начальника Головного управління розвідки Міноборони України Кирила Буданова, окупанти розмістили військову техніку, начинену вибухівкою, в районі чотирьох із шести енергоблоків ЗАЕС, зокрема – замінували охолоджувальний комплекс атомної станції. Водночас голова нашої розвідки чітко не вказує, що саме заміновано, зазначають фахівці Інституту проблем безпеки АЕС НАН України. Адже на ЗАЕС є різні системи охолодження: ставок-охолоджувач, водяні контури, насоси. Тому можуть бути різні сценарії можливої аварії.

Якщо йдеться про підрив дамби ставка-охолоджувача, то моментальної катастрофи не буде. Адже п’ять із шести реакторів перебувають у режимі «холодного зупину». Це безпечний стан, коли реактори заглушено при низькому тиску і низькій температурі охолоджувальної води. Електроенергію вони не генерують. У цьому разі у персоналу, вважають експерти, буде близько тижня, щоб запобігти аварії та організувати альтернативне охолодження. Щоправда, якщо їм ніхто не заважатиме.

Якщо ж окупанти цілеспрямовано спробують довести розвиток подій до аварії, запобігти катастрофі буде важко. У разі втрати охолодження ядерне паливо нагріватиметься. І це спричинить викид радіоактивних продуктів.

Наразі невідомо, в якому стані перебувають захисні оболонки реакторів, зазначають фахівці. Якщо вони відкриті, радіоактивні речовини вийдуть безпосередньо в навколишнє середовище. Якщо закриті – певний час це стримуватиме радіацію.

Вибуху, як у Чорнобилі, однозначно не буде, запевняють вчені. На ЧАЕС було у кілька разів більше палива. До того ж аварія сталася, коли реактор працював, відповідно – енергії було значно більше. Не було на реакторах ЧАЕС і захисних оболонок, як на Запорізькій АЕС.

 Які країни накриє радіація?

Радіаційний прогноз залежатиме від багатьох факторів: на скількох енергоблоках станеться аварія, чи зачепить басейн витримки відпрацьованого ядерного палива, від погоди і ще низки чинників.

У разі масштабної аварії, внаслідок якої ядерне паливо в реакторі через перегрівання буде пошкоджено, цілком імовірно, що хмара радіації накриє не тільки Україну, а й Європу. А також – саму РФ і Білорусь.

Якщо ж вибухнуть реактори холодного зупину або сховище відпрацьованого палива, станеться витік радіоактивних речовин у Дніпро, меліоративні канали і Чорне море.

Один із реакторів ЗАЕС на сьогоднішній день перебуває в стані «гарячого зупину» – це режим, при якому гаряча вода, що утворюється під час роботи станції, йде на обігрів будинків. Нагрівається вона від реактора, який при цьому не працює. Якщо вибух призведе до пошкодження цього реактора, викиди в атмосферу є можливими. Тоді район забруднення залежатиме від напрямку вітру, а він змінюється майже щодня.

Передбачити якийсь конкретний сценарій неможливо, зазначають експерти. Але це не буде апокаліпсис у дусі ядерного гриба над Запоріжжям, який видно зі Львова.

Забруднення навряд чи означатиме променеву хворобу і швидку смерть для людей. Для променевої хвороби доза має збільшитися на шість порядків. Найменша – призведе до збільшення онкологічних захворювань. Це можна порівняти зі збільшенням ризику онкозахворювань від куріння.

Що робити населенню?

  • Згідно з рекомендаціями Міністерства охорони здоров’я­, під час аварії на АЕС обов’язково треба залишатися у приміщенні або терміново до нього увійти. Від стін і дахів будівель слід триматися подалі.
  •  Якщо є можливість – перебувати у приміщеннях без вікон і зовнішніх дверей. Якщо немає – закрити вікна і двері, ущільнити отвори підручними засобами – скотчем, змоченою водою тканиною – і вимкнути системи вентиляції.
  •  Залишатися в укриттях потрібно, доки офіційна влада не дасть інших вказівок.

ЩОБ ЗНЕЗАРАЗИТИ СЕБЕ:

  •  слід обережно зняти верхній одяг, помістити його в пластиковий пакет або герметичний контейнер і прибрати подалі від людей і тварин;
  •  прийняти душ з милом, вимити голову шампунем. Використовувати кондиціонери для волосся не треба – вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на волоссі;
  •  не можна терти і дряпати шкіру – радіоактивний матеріал може потрапити у відкриті рани;
  •  якщо доступу до води немає, слід скористатися вологими серветками, вологою тканиною. Особлива увага – на руки та обличчя, протерти повіки, вії, вуха. По можливості робіть це в рукавичках і масці або респіраторі.

При ядерному зараженні відбувається викид радіоактивного йоду, який згубно діє на щитовидну залозу людини. Щоб її захистити, слід прийняти таблетки йодиду калію або рідкий йод. Тоді у щитовидній залозі буде достатня кількість йоду, і це зможе вберегти її від зараження, пояснюють медики.

Водночас МОЗ попереджає: йодна профілактика потрібна лише тоді, коли аварія вже сталася. Йодид калію токсичний для організму і не працює наперед.

Нове на сайті

купити ноутбук Львів, ціни в Україні