Як не пропустити тривожні симптоми, розповів лікар-психіатр Ігор Шибко.
Що таке стресовий розлад?
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це важкий психічний стан, що виникає в результаті одиночної або повторюваної травмуючої ситуації. Інші назви цієї патології – посттравматичний, «в’єтнамський» або «афганський» синдром.
Звичайно, будь-яка людина, яка пережила сильний стрес, шокуючу абу лякаючу подію, якийсь час залишається під впливом пов’язаних із цим негативних емоцій, думок та спогадів. Однак поступово самопочуття більшості людей самостійно повертається до норми. Якщо ж негативні реакції довго не минають і заважають вашому звичайному життю, це може говорити про посттравматичний синдром. При цьому симптоми розладу здатні проявитися не відразу, а через кілька тижнів, місяців або навіть років після того, що сталося.
Чому може виникнути стрес?
До найпоширеніших причин, що викликають стресовий розлад, належать військові дії, терористичні акти, природні й техногенні катастрофи, сексуальне та фізичне насильство. Також травмуючими подіями часто стають дорожньо-транспортна пригода, серйозні проблеми зі здоров’ям (травми, операції, перебування в реанімації), смерть близької людини тощо.
На які ознаки слід звертати увагу?
Зазвичай прояви розладу поділяють на чотири види:
- нав’язливі спогади (думки, сни);
- уникнення всього, що може прямо або опосередковано нагадати про травму;
- негативні зміни мислення і настрій, а також фізичних та емоційних реакцій. Це може бути песимізм, втрата інтересу до звичних справ, дратівливість, агресивність, порушення сну, підвищена тривожність, панічні атаки.
Також людей з розладом часто турбують головні болі, запаморочення, проблеми з імунною, травною та серцево-судинною системою, біль або дискомфорт у грудях та інших частинах тіла. При цьому лікар може довго та безуспішно лікувати ці симптоми, не підозрюючи, що причина криється у посттравматичному синдромі.
Яке лікування призначать при стресових розладах?
Симптоми стресового розладу зазвичай виникають протягом трьох місяців після травматичної події, але іноді з’являються і пізніше. Щоб відповідати критеріям розладу, вони мають тривати довше місяця і заважати повсякденному життю. Лікуванням посттравматичного синдрому займається психолог або психотерапевт, який для постановки діагнозу проводить огляд та опитування пацієнта, спеціальні психологічні тести.
Існує два основні підходи до лікування розладу: психотерапевтичні методи та (або) прийом медикаментів (антидепресанти, транквілізатори). Також може використовуватися лікувальний масаж, гіпноз.
Як запобігти розвитку розладу?
Якщо ви – високочутлива тривожна людина, займайтеся профілактикою, яка допомагає запобігти розвитку посттравматичного синдрому:
- у стресових ситуаціях не соромтеся звертатися по допомогу та підтримку до сім’ї й друзів;
- знайдіть заняття, яке допомагає заспокоїтися і знайти впевненість у собі;
- робіть дихальні практики, щоб впоратися з нападами тривоги і паніки;
- будьте фізично активними.
Хто у групі ризику?
Посттравматичний синдром може розвинутися у людини будь-якого віку, статі та соціального статусу. Але до підвищеної групи ризику входять:
- представники низки професій (військовослужбовці, поліціанти, медики, рятувальники, соцпрацівники);
- люди, які страждають на депресію або тривожний розлад;
- ті, хто має близьких родичів з проблемами психічного здоров’я;
- ті, хто пережив жорстоке поводження у дитинстві, фізичне або емоційне насильство.
Додатковими чинниками ризику є молодий і літній вік.
Ірина Кадченко
