Як правильно викликати «швидку допомогу»?

У Національній службі здоров’я наголошують, що екстрена медична допомога є безкоштовною для всіх мешканців України, і для виклику «швидкої» не обов’язково мати підписану декларацію із сімейним лікарем. Як і в яких випадках слід викликати швидку?

Що говорити диспетчеру і як підготуватися до приїзду лікарів?

1. Назвіть прізвище, стать, вік людини, яка потребує невідкладної медичної допомоги. Якщо це незнайома людина, потрібно вказати стать і орієнтовний вік. Також повідомте, хто і з якого телефонного номера викликає бригаду екстреної медичної допомоги (ЕМД).
2. Максимально точно опишіть скарги і стан людини. Якщо ви знаєте напевно, то вкажіть причину такого стану.
3.  Відповідайте на всі уточнюючі питання диспетчера. Будьте спокійні та врівноважені, це скоротить час розмови і дозволить прискорити прибуття «швидкої».
4. Назвіть точну адресу: район, населений пункт, вулицю, номер будинку, квартири, поверх, код домофону і номер під’їзду. Якщо місцезнаходження вулиці або будинку невідоме, необхідно уточнити шляхи під’їзду до місця події та наявні орієнтири.
5. По можливості забезпечте бригаді ЕМД безперешкодний доступ до пацієнта. Якщо ситуація дозволяє, можна зустріти лікарів на вулиці, щоб вони не витрачали час на пошук будинку або квартири.
6. Якщо в будинку є собаки, їх потрібно закрити в окремій кімнаті або вольєрі. Це стосується будь-яких тварин, які можуть ускладнити надання пацієнтові медичної допомоги.
7. Підготуйте паспорт і медичну документацію пацієнта. Вони дуже потрібні, якщо виникне необхідність у госпіталізації хворого.

***

У Національній службі здоров’я просять дзвонити у «швидку», коли справді є загроза життю та здоров’ю. Виїжджаючи на нецільовий виклик, медпрацівники витрачають час, який міг би врятувати життя іншій людині, яка потребує екстреної допомоги. Особливо зараз – під час війни.

Які випадки є екстреними?

Викликати «швидку допомогу» необхідно, якщо спостерігаються:

• симптоми гострого отруєння;
• травми;
•  втрата або порушення свідомості;
•  погіршення стану через тяжку течію коронавірусу;
•  кровотеча;
•  ознаки інсульту (запаморочення, порушення мови, оніміння кінцівок);
•  раптовий біль у ділянці серця;
•  розлад дихання;
•  інший невідкладний стан, що загрожує життю.