П’ятниця, 26 Квітня, 2024
ГоловнаДомашня енциклопедіяУ чому справжня суть прощення, або До чого закликає Церква у Прощену...

У чому справжня суть прощення, або До чого закликає Церква у Прощену неділю?

Этот материал также доступен на русском языке
У Прощену неділю (2023 року вона буде 26 лютого), напередодні Великого посту у храмах служать вечірню з чином прощення. Цього дня прийнято у всіх знайомих просити пробачення та всіх прощати. А якщо не виходить від душі, треба через силу? Чи не веде це до лицемірства, формалізму?

«Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших». (Мт. 6:14–15). Ці слова Христа чуємо ми напередодні Великого посту. Ними закликає Церква розпочати подвиг самопоглиблення, внутрішнього очищення, покаяння, повернення до Бога.

«Прощення» – таке просте начебто слово. Все тут, здавалося б, і так зрозуміло: пробачити – означає більше не гніватися, не бажати помститися, «нічого не мати», як ми часто говоримо, проти іншого. Але слід знову трохи подумати, і виявиться, що можна всього цього досягти – не гніватися, не бажати помститися, не жити образою – і все ж таки не пробачити, як закликає до цього Христос. У чому тут річ? У чому справжня суть прощення?

Всі внутрішні стани, в яких ми зазвичай бачимо прощення, визначаються нами в негативних виразах, через не – не гніватися, не зберігати образи в серці… Але в тому й річ, що навіть тисяча заперечень не дасть хоча б одного ствердження. Або, інакше кажучи, відсутність одного ще не означає присутності другого. Відсутність ненависті не є любов, як і відсутність гніву не є примирення. Хіба не знаємо ми на страшному і гіркому досвіді власного життя, що байдужість, наприклад, може бути страшнішою від ворожнечі і ненависті? У Пілаті, який зрадив Христа на розп’яття, не було ні ненависті, ні мстивості, ні образи, але лише безмірна байдужість.

Але як часто саме байдужість, саме внутрішнє відчуження видається за прощення! Як багато в нашій мові слів і виразів, що здаються невинними, але являють, якщо вдуматися, страшну суть такого псевдопрощення. «З нього не візьмеш нічого, – говоримо ми про когось. – На ньому можна поставити хрест, на нього можна махнути рукою, на нього навіть гніватися не варто». Або ще так: «Я прощаю вас, але ніякої справи з вами мати не бажаю. Я викреслив вас зі свого життя».

Але хіба це прощення, про яке говорить, до якого закликає нас Христос? Хіба до такої байдужості, викреслення з життя, відсічення покликані ми? Ні, звичайно. І навіть можна сказати більше: поки є гнів – є ще надія. Навіть засліплений гнівом, я все ще приймаю людину всерйоз, вона все ще існує для мене, і тому сам гнів може бути втілений у примирення, возз’єднання та оновлення. Але де починається байдужість, там панує смерть.

Справжнє прощення є перш за все прийняття людини до кінця і всерйоз – як Божого творіння, як носія образу Божого, за кого помер Сам Христос на Хресті. Справжнє прощення – у тому, щоб побачити людину такою, як бачить і любить її Бог.

Кожен із нас, на жаль, винен передусім у тій страшній байдужості усіх до усіх, що перетворює все життя, весь світ на самотність, ворожнечу, недовіру, страх. І цій байдужості, що смерть несе, якраз і протистоїть прощення, яке долає і перемагає її. І тому воно завжди від Бога, бо Бог прощає нас не тому, що «з нас нічого взяти», не тому, що Він махнув на нас рукою, а тому, що Бог є любов (1 Ів. 4:8) і ніщо не може любов цю зруйнувати, вона ж, навпаки, може перемогти, відтворити, оновити і воскресити собою все. І тільки коли пізнали ми цю звернену на нас, на мене, на кожного всепрощаючу Божу любов, народжується і в нашому серці чудо всіх чудес – прощення. І яким світлом, яким небесним щастям загоряється тоді наше життя!

За проповіддю священика Олександра Шмемана

Як правильно відповідати на прохання про прощення у Прощену неділю

– Є пряме слово Бога – заповідь про те, як діяти, щоб урятуватися. Нікого не засуджувати і бути прощеним – це пряма вказівка від Бога. Вибачатися можна і потрібно всім — незалежно від того, віруюча ви людина чи ні. Корисно вибачатися щодня, адже треба закінчувати день у світі, а не в гніві. Є звичні слова на слуху: «Пробач мені», «Бог тебе простить, і я прощаю», «Пробач і ти мене». Питання над формі висловлювання. Важливо в першу чергу простити всіх, і тоді ти зрозумієш, як вибачитися, щоб бути прощеним, — розповів священик.

Прощаючи людину і змиряючись з нею, ми не приміряємося з гріхом.

— Важливо звертатися цього дня до Бога із проханням про прощення. Протягом посту можна намагатися навчитися пробачити людину. У Прощену неділю треба щиро і щиро вибачатися. Починати торг і з’ясовувати, що потрібно зробити, щоб набути прощення, не можна. Якщо ми не розуміємо, за що він вибачається, то краще не уточнювати деталей.

ДО ВІДОМА

Прощена неділя у 2023 році – 26 лютого.

Великий піст розпочинається 27 лютого.

Нове на сайті

купити ноутбук Львів, ціни в Україні