Середа, 28 Лютого, 2024
ГоловнаНовини регіонівВ Одесі працює транзитний центр, який допомагає переселенцям з усієї України

В Одесі працює транзитний центр, який допомагає переселенцям з усієї України

Этот материал также доступен на русском языке
Ще до 24 лютого на цьому місці, по вулиці Софіївська, 10, працював Дитячий центр реабілітації та соціальної адаптації «Велика родина». У ньому виховувалися хлопчики та дівчатка віком від 7 до 15 років із кризових та малозабезпечених сімей. Про них турбувалися, їх безкоштовно годували.

Але з початком широкомасштабного вторгнення Росії та перших ракетних ударів по Одесі дітей поспішно евакуювали у безпечні місця України та зарубіжжя. А вже 26 лютого сюди почали заїжджати перші переселенці з охоплених війною регіонів України, і дитячий центр раптом перетворився на транзитний, де за цей час одержали свій тимчасовий притулок понад дві тисячі українців.

– Дитячий центр реабілітації та соціальної адаптації був і є невід’ємною складовою Одеського благодійного фонду «Шлях до Дому», створеного з власної ініціативи групи одеситів ще в 1996 році. За цей час, підтримуючи взаємовигідне партнерство з багатьма урядовими та неурядовими державними та іноземними організаціями, ми створили велику кількість проектів, спрямованих на допомогу найбільш уразливим верствам населення. Спочатку займалися безхатченками – дорослими та дітьми. А після того, як основну роботу з ними взяла на себе держава, зосередилися на протидії ВІЛ/СНІДу, профілактиці домашнього насильства, реабілітації та соціальній адаптації наркозалежних та дітей із малозабезпечених та неблагополучних сімей. Також з 2014 року ми почали приймати до Дитячого центру хлопчиків та дівчаток з Донецької та Луганської областей, батьки яких переїхавши до Одеси не могли працевлаштуватися та прогодувати свої родини, – розповів керівник та засновник Одеського благодійного фонду «Шлях до Дому» Сергій Костін.

За його словами, перекваліфікуватися з дитячого до транзитного центру було нескладно. Адже за багато років на цьому місці було створено потужну матеріально-технічну базу з чималим штатом професіоналів з числа психологів, вихователів, соціальних працівників, психотерапевтів, лікаря, юриста, арт-терапевта. Рішення про надання притулку переселенцям, звичайно, було продиктовано вимогами часу. – Ми просто зібралися всі разом, колегіально обговорили наші нагальні проблеми, визначилися, які у нас є ресурси для розселення людей з окупованих територій та районів ведення бойових дій, і вирішили, що саме в цьому напрямі діяльність нашого центру в цей час буде найпотрібнішою. ефективною, – зазначила керівник транзитного центру Світлана Ваннік. Так, саме ефективною. Це підтвердили справи працівників транзитного центру. За чотири місяці він став місцем захисту, турботи та душевного спокою для понад двох тисяч українців. Вони їхали та їдуть сюди з Маріуполя та Сєверодонецька, Херсона та Миколаєва та багатьох інших населених пунктів, де лунали постріли та під ногами рвалися снаряди. І кожному з них тут було гарантовано належний догляд, психологічну та медичну допомогу, триразове безкоштовне харчування та співчуття та турбота з боку персоналу центру.

Як розповіла Світлана, наразі центр може одночасно приймати близько 50 вимушених переселенців. Для тих, хто приїхав сюди з ночівлею на кілька днів, виділено окреме приміщення на 15 місць, де функціонував центр раннього розвитку дітей. Інші – розміщуються на 2-му поверсі у восьми затишних тримісних номерах, де раніше проживали діти з малозабезпечених та неблагополучних сімей.

– Перша категорія – це переважно ті, хто транзитом через наш центр йде за кордон. Після доби-двох перебування у нас ми своїм транспортом доставляємо цих людей у ​​пункт пропуску Паланка на кордоні з Молдовою. І не просто супроводжуємо, а й через наших міжнародних партнерів сприяємо подальшому їхньому супроводу та розміщенню в європейських країнах. Таким чином, ми переправили за кордон понад півтори тисячі людей. Інші, хто не вирушає за кордон, можуть залишатись у нас протягом місяця. За цей час ми допомагаємо знайти житлове приміщення та, по можливості, працевлаштуватися. Донедавна ми навіть платили вартість їхнього житла в перший місяць проживання за наймом. Зараз через брак коштів цю програму на невизначений час призупинено. Але сподіваюся, що незабаром питання з фінансуванням буде вирішено, і ми знову надаватимемо переселенцям відповідну допомогу, – розповіла Світлана Ванник.

Ще одним важливим напрямом діяльності Одеського транзитного центру є надання наборів у вигляді продуктів харчування та засобів гігієни. Таким видом гуманітарної допомоги під час воєнного стану центр забезпечив уже понад три тисячі людей як із вимушених переселенців, так і малозабезпечених одеситів. Наразі в Одеському транзитному центрі працює 15 співробітників. Обов’язки кожного їх чітко перерозподілені: хто займаєтьсярозселенням, іншими відправленням на кордон, пошуком житла для переселенців, наданням психологічної та медичної підготовки, приготуванням їжі та проведенням занять із дітьми. У центрі функціонує своя їдальня, спортзал, кімната відпочинку, душові з гарячою водою. Як наголосив Сергій Костін, у вирішенні нагальних проблем внутрішньо переміщених громадян щодо забезпечення житлом, ліками, медикаментами, продуктами харчування та іншими речами першої необхідності Благодійний фонд «Шлях до дому» постійно взаємодіє з іншими благодійними організаціями, одеськими обласними та міськими соціальними службами та іноземними партнерами , зокрема з представниками Міжнародної благодійної організації «Карітас Німеччина», яка у цей тяжкий воєнний час надає на потреби переселенців вагому фінансову допомогу.

Насправді ж якесь двояке почуття виникає під час відвідин Одеського транзитного центру. З одного боку – позитивні емоції від того, що цих, знедолених безжальною російською збройною агресією, людей тут так зустрічають і піклуються про них. З іншого – душевний біль, смуток та усвідомлення того, що їхнє життя зупинилося або рухається дуже повільно. У багатьох вимушених переселенців – сумні, навіть дуже сумні очі. На початку свого перебування в центрі вони часто замикаються у собі і майже не розмовляють. Але потім, коли мине кілька днів, вони потроху приходять до тями, їхні очі оживають.

Отже – життя продовжується. І в цьому вбачається заслуга працівників Одеського транзитного центру, які роблять велику справу, допомагаючи людям морально-психологічно та матеріально подолати тяжкий період у їхньому житті. І переконані, що незабаром на них все одно чекає шлях до їхнього рідного дому, який через підступну російську жорстокість і агресію вони змушені були якось спішно покинути.

В’ячеслав Діордієв

На фото працівники та переселенці Одеського транзитного центру

Фото автора

Нове на сайті

купити ноутбук Львів, ціни в Україні