Одна з них – синдром неспокійних ніг, ймовірність розвитку якого підвищується з віком. Чому виникає цей синдром і як з ним боротися, пояснила невролог вищої категорії Наталія Гомоненко .
Частіше страждають люди похилого віку
Синдром неспокійних ніг (СНН) – це стан, при якому у людини є неприємні відчуття у нижніх кінцівках, які змушують її постійно рухати ногами, щоб позбавитися дискомфорту. З цієї причини хворий також може вставати, ходити, робити самомасаж кінцівок. Іноді аналогічні неприємні відчуття з’являються і в руках.
Ці симптоми, як правило, виникають у період спокою – в положенні сидячи, лежачи, під час засинання, частіше ввечері та вночі. У результаті СНН може призвести до серйозного порушення сну.
Від СНН здебільшого страждають люди середнього та похилого віку, жінки – дещо частіше за чоловіків.
Чому виникає?
СНН буває первинним (зазначається більш ніж у половині випадків, точна причина виникнення не встановлена) і вторинним (розвивається на тлі інших захворювань та патологічних станів).
Причинами розвитку синдрому можуть стати дефіцит заліза, вітаміну В, магнію або фолієвої кислоти, неврологічні розлади, травми спинного мозку, захворювання нирок та легенів, цукровий діабет, ревматоїдний артрит, хронічна венозна недостатність нижніх кінцівок. Фактором ризику виступають також вживання деяких ліків (антидепресанти, антигістаміни ), стрес, інтенсивне фізичне навантаження, зловживання кофеїном та алкоголем.
Крім того, синдром здатний передаватися у спадок.
Як проявляється?
Основний симптом СНН – це неприємні, хвилеподібно повторювані відчуття в ногах (типова локалізація – стопи та гомілки). Зазвичай хворі описують їх як повзання мурашок, поколювання, розпирання, тремтіння, печіння, посмикування, дія розряду електричного струму тощо. Близько третини пацієнтів характеризують дискомфортні відчуття як болючі.
Також для СНН характерним є погіршення самопочуття при розслабленні ніг (під час тривалого сидіння або відпочинку лежачи) та короткочасне зменшення або зникнення неприємних симптомів внаслідок будь-якого руху ногами (ворушення, розминання, потягування). Відмінною рисою синдрому є поява або посилення дискомфорту ввечері і у першу половину ночі. Хоча в деяких випадках неприємні відчуття можуть турбувати людину протягом доби.
До якого лікаря звертатися?
Діагноз СНН ставиться лікарем-неврологом на основі огляду та скарг пацієнта на характерну симптоматику. Для підтвердження використовуються такі обстеження, як полісомнографія (тривала реєстрація основних показників роботи організму, а також рухів під час сну) та електронейроміографія (визначення скорочувальної здатності м’язів кінцівок і стану периферичної нервової системи).
Якщо синдром вторинний, важливо визначити його причину. Для цього можуть бути призначені загальні аналізи крові та сечі, комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія головного мозку, ультразвукова доплерографія судин ніг (для виявлення варикозу і тромбофлебіту), аналіз крові на гормони щитовидної залози. За необхідності пацієнта направляють на консультацію до вузьких фахівців – ендокринолога, уролога, гастроентеролога.
Які процедури допоможуть?
Лікування синдрому залежить від причини, що спровокувала його, тяжкості симптомів і віку пацієнта. Медикаментозну терапію індивідуально призначає лише лікар (це можуть бути протисудомні та снодійні препарати, місцеві знеболювальні засоби (гелі, мазі), вітаміни, препарати заліза тощо).
Але більшості хворих для усунення симптомів, що турбують, і поліпшення якості сну також потрібна зміна звичного способу життя. Зокрема, рекомендується посильне фізичне навантаження протягом дня, мінімум півгодинна прогулянка, відмова від куріння, вживання алкоголю, міцного чаю, кави, чорного шоколаду (особливо у другій половині дня). Увечері в ідеалі – прийняти теплу ванну та зробити легкий масаж ніг.
Також при СНН ефективними є фізіотерапевтичні процедури (електростимуляція, магнітотерапія, дарсонвалізація гомілок) і лікувальна фізкультура.
Синдром відомий давно
Ще одна назва синдрому неспокійних ніг – хвороба Вілліса-Екбома – на честь двох учених, які описали його свого часу. Вперше прояви СНН і пов’язані з ним порушення сну виявив доктор Томас Вілліс ще в 1672 році, а системні дослідження синдрому в середині 1940-х розпочав шведський невролог Карл-Аксель Екбом.
Ірина Лебединець
Нещодавно ми розповідали, чому з віком не варто відмовлятися від м’яса?
