Ще її називають «мексиканським соняшником», ймовірно через те, що вона родом із Мексики і там росте у природних умовах. У наших садах яскрава красуня трапляється незаслужено рідко.
Очевидно, українські садівники та квіткарі вважають, що вона потребує особливих умов. Я успішно доглядаю цю заморську рослину вже понад 10 років. Хочу поділитися своїм досвідом вирощування титонії.
Вирощую титонію через розсаду. У другій половині березня невеликі скриньки або діряві каструлі заповнюю сумішшю з лісової листової землі, перегною-сипцю дворічної або трирічної витримки і річкового піску у співвідношенні 2:1:1, ґрунтосуміш добре зволожую, розкладаю по поверхні насіння на відстані 3 см одна насінина від іншої, присипаю цією ж живильною землею (шар 1,5-2,0 см).
Потім іще раз зволожую з пульверизатора і, щоб волога довше не випаровувалася, накриваю посудини поліетиленовою плівкою. Скриньки поміщаю ближче до батареї.
Зазвичай тижнів за два після посіву з’являються дружні сходи, а у третій декаді квітня розсаду із земляною грудкою вже можна пересаджувати у квітник.
Вибираю для цього похмурий день і час ближче до вечора. Розсаду зазвичай саджаю у квітник у шаховому порядку, залишаючи між рядами та рослинами у ряді однакову відстань (приблизно 1,2 м). Справа в тому, що рослини титонії, які досягли 20-30 см у висоту, починають густо розгалужуватися: у пазусі кожного листа утворюється новий пагін. Я прищипую ці пагони, залишаючи пеньки в 1,5-2,0 см. І тільки рослинам, які досягли 70-80 см у висоту, дозволяю розростатися в ширину. Залишені «пеньки» поступово засихають, перешкоджаючи утворенню в цьому місці нового пагона. Якщо ж відщипнути пасинок біля самої основи, то вже за 8-10 днів на його місці з’явиться новий. Після такого прищипування титонія росте до 1,5-1,6 м заввишки і до 1 м завширшки.
Листя у неї дуже хороше – жорстке округле темно-зелене. Цвітінням своєї улюблениці милуюся вже 15-20 червня, коли на верхівках пагонів спалахують оранжево-червоні «сонечки». Вогняне забарвлення титонія має завдяки променистим язичковим квіткам, які ми зазвичай називаємо пелюстками. А серединка складається із сонячно-золотистих тичинкових квіток, які охоче відвідують бджоли, збираючи нектар та пилок. На місці тичинкових квіток після запилення бджолами утворюється насіння.
І хоча титонію називають «мексиканським соняшником», її насіння зовсім не схоже на соняшникове. Ці рослини схожі між собою хіба що за будовою суцвіття. І у титонії, і у соняшника це кошик.
Цвіте титонія з червня до кінця жовтня. Причому з липня до вересня рослина розгалужується і розростається, тож на ній можуть одночасно красуватися до 50 квіток. На жаль, дати насіння вони зазвичай не встигають через перші заморозки.
Окремо варто згадати про квітконоси титонії. Вони довгі (25-35 см), порожнисті всередині, поступово розширюються до квітколожі. Саме будовою квітконосу титонія дуже відрізняється від інших представників сімейства айстрових.
Доглядати титонію нескладно. У серпні, коли сонце особливо припікає, регулярно (хоча б раз на тиждень) рясно поливаю рослини просто по листю та квітках. Зів’яле та засохле листя та кошики видаляю, щоб не псувати привабливий зовнішній вигляд.
Ґрунт біля титонії розпушую 3-4 рази за літо на глибину 3-6 см спеціальним шкребком-розпушувачем заводського виготовлення. За вегетаційний період двічі підживлюю рослини. Перший раз – у період пуп’янкування – розчином коров’яку (1:10). Надвечір (о 18.00-19.00) поливаю куртини звичайною водою, а через 40 хвилин додаю по 2 л живильного розчину під корінь кожної рослини. Друге підживлення проводжу через півтора місяця після першого.
Поживний розчин готую заздалегідь: 1 кг курячого посліду заливаю двома відрами води, добре перемішую і витримую 10 днів. Витрата розчину та технологія ті ж, що і при першому підживленні.
Насіння збираю вибірково – тільки з великих кошиків, коли вони набудуть бурого відтінку. Кошики зрізаю, складаю в картонні коробки та дозарюю у житловому приміщенні. Коли насіння дозріє, легко витрушую його із сухих кошиків, після цього очищаю від сміття, дрібних частинок і зберігаю в паперових пакетах, як і інші однорічники.
Іван Шульц, квітникар,
с. Вільховець, Звенигородський р-н, Черкаська обл., 20260.
Здивуйте своїх рідних та гостей оригінальним рецептом улюбленого торта. З какао він вийде ще смачнішим…
Влітку українські поля залишилися без зрошення та вологи. Наслідки цього вдарять по кишенях українців уже…
В Україні стало майже на 90 тисяч пенсіонерів менше. У Пенсійному фонді України розповіли, в…
Національний банк України повідомив про запуск в обіг модифікованих банкнот номіналом 20 гривень. Вони з’являються…
Щоб уникнути штрафів, водіям потрібно вчасно оновлювати документи. Для цього доведеться звернутися до сервісного центру…
Ви працювали десятки років, платили внески, а потім отримали відмову у пенсії? На жаль, така…