Ключові тези:
-
Гігрома — доброякісна кіста, яка не перероджується у рак, але може здавлювати нерви й судини.
-
Якщо з’явилися біль, оніміння або обмеження рухів — потрібна консультація хірурга.
-
У частини пацієнтів після видалення можливий рецидив, тому важлива профілактика перевантаження суглобів.
Коли потрібно звернутися до лікаря і чи завжди необхідна операція, розповів хірург вищої категорії Володимир Ципко.
Що таке гігрома?
Гігрома (синовіальна кіста, сухожильний ганглій) — це округла капсула, заповнена густою желеподібною рідиною. Вона формується поблизу суглобів або сухожиль.
Вам буде цікаво: Алергія на ліки: в чому небезпека такої непереносимості
Найчастіше утворення виникає:
-
на зап’ясті (понад 50% випадків);
-
на кистях і стопах;
-
рідше — у ділянці коліна або ліктя.
У багатьох випадках гігрома не болить і створює лише косметичний дискомфорт. Однак великі кісти здатні тиснути на нервові закінчення чи судини, що викликає біль і порушення чутливості. Важливо: гігрома не має злоякісного потенціалу.
За словами лікаря, проблема у кілька разів частіше зустрічається у жінок.
Чому виникає гігрома?
Точний механізм розвитку невідомий, але фахівці пов’язують її появу зі змінами сполучної тканини суглоба.
Серед факторів ризику:
-
травми (удари, розтягнення);
-
запальні процеси (артрит, бурсит, тендовагініт, синовіт);
-
постійне одноманітне навантаження на суглоб;
-
спадкова схильність;
-
вікове зниження еластичності тканин;
-
надмірна маса тіла;
-
тісне взуття (при локалізації на стопі).
До групи підвищеного ризику належать програмісти, масажисти, швачки, вантажники, фасувальники, музиканти (піаністи, скрипалі, віолончелісти), а також тенісисти й бадмінтоністи.
Як розвивається новоутворення?
Гігрома зазвичай збільшується повільно — від розміру невеликої горошини до волоського горіха.
Типові ознаки:
-
еластична або м’яка структура;
-
незмінена шкіра над утворенням;
-
відсутність болю.
У понад третині випадків кіста роками не викликає дискомфорту. Проте при зростанні можуть з’явитися:
-
тупий біль, що посилюється при навантаженні;
-
оніміння;
-
зниження чутливості;
-
обмеження рухливості.
Іноді під час фізичної активності гігрома тимчасово збільшується, а в стані спокою зменшується.
Як встановлюють діагноз?
Найчастіше хірургу достатньо огляду та пальпації. За необхідності призначають:
-
рентгенографію;
-
ультразвукове дослідження;
-
МРТ;
-
пункцію для аналізу вмісту.
Це дозволяє виключити інші утворення зі схожими симптомами.
Чи обов’язково видаляти гігромy?
Якщо кіста невелика і не викликає дискомфорту, лікар може рекомендувати лише спостереження.
Методи лікування:
-
пункція (видалення рідини через прокол);
-
хірургічне видалення.
Операцію радять у випадках, коли:
-
гігрома швидко збільшується;
-
з’являється біль;
-
порушується рухливість;
-
виникає запалення.
Прогноз після операції зазвичай сприятливий, але можливе повторне утворення кісти.
Чи можна запобігти появі гігроми?
Щоб зменшити ризик розвитку або рецидиву, лікарі радять:
-
уникати перевантаження суглобів;
-
своєчасно лікувати запальні захворювання;
-
користуватися фіксаторами під час фізичної роботи чи занять спортом;
-
носити зручне ортопедичне взуття.
У разі появи підшкірної «гулі» біля суглоба не варто займатися самолікуванням — консультація спеціаліста допоможе визначити, чи потрібне втручання, чи достатньо спостереження.
Читайте також:
