Ключові тези:
- В Україні дедалі частіше арештовують банківські рахунки не лише через фінмоніторинг, а й у межах виконавчих проваджень через борги.
- Міністерство юстиції пояснило, як відрізнити законний арешт від блокування банком і як повернути доступ до власних коштів.
- Частину грошей із заарештованого рахунку можна використовувати, а соціальні виплати, допомогу при народженні дитини чи компенсації взагалі не мають підлягати арешту.
Окрім фінансового моніторингу, який банки здійснюють відповідно до постанови НБУ, рахунки українців можуть бути заблоковані у межах виконавчого провадження через борги.
Як повідомляє Міністерства юстиції України, арешт коштів — це не покарання, а законна процедура, що застосовується державним або приватним виконавцем для примусового стягнення заборгованості.
Раніше ми розповідали, чому банки блокують картки.
За що можуть заарештувати рахунок
Йдеться про борги за кредитами, штрафами, аліментами, комунальними платежами чи судовими рішеннями. Водночас, як підкреслюють у Мін’юсті, навіть після арешту рахунку громадянин не втрачає повного доступу до грошей.
Як користуватися “арештованими” коштами
Закон дозволяє боржнику знімати до 16 000 гривень на місяць (еквівалент двох мінімальних зарплат у 2025 році) з арештованого поточного рахунку.
Щоб це зробити, необхідно:
- подати заяву виконавцю, вказавши рахунок, із якого планується проводити видатки;
- дочекатися перевірки — виконавець має переконатися, що цей рахунок раніше не визначався як видатковий;
- після перевірки виконавець видає постанову і надсилає її до банку;
- банк частково знімає арешт і дозволяє користуватися коштами в межах ліміту.
Які рахунки не можна арештовувати
Українське законодавство захищає рахунки спеціального призначення. Ті, на які надходять соціальні виплати, допомога при народженні дитини, виплати безробітним, військовим або людям з інвалідністю.
Якщо боржник надає виконавцю документи, що рахунок має спеціальний режим, арешт із нього мають зняти.
Що робити, якщо арешт накладено на зарплатний рахунок
Зарплатний рахунок зазвичай не належить до спеціальних. Проте якщо на нього надходять соціальні або цільові виплати, банк може повернути постанову про арешт без виконання.
Якщо ж арешт усе ж накладено, працівник має два варіанти дій:
- подати виконавцю заяву для визначення рахунку, з якого дозволено видаткові операції;
- або звернутися до суду, щоб зняти арешт у законному порядку.
На які кошти не можна накладати стягнення
Мін’юст наголошує: стягнення не застосовується до соціальних і цільових виплат.
Зокрема, арешт заборонено накладати на:
- вихідну допомогу при звільненні;
- компенсації за переведення чи відрядження;
- надбавки та добові;
- матеріальну допомогу безробітним;
виплати у зв’язку з вагітністю та пологами; - допомогу при народженні чи усиновленні дитини;
виплати одиноким матерям або родинам з трьома й більше дітьми;
допомогу на дітей із інвалідністю чи тяжкими захворюваннями; - допомогу на лікування або поховання;
дотації для мешканців радіаційно забруднених територій; - кошти на санаторне оздоровлення, обіди чи путівки, надані роботодавцем.
Крім того, не підлягають стягненню:
- компенсації за обмундирування;
- грошове забезпечення військових, що не має постійного характеру;
- вихідна допомога військовослужбовцям при звільненні чи відставці;
- одноразові виплати у разі загибелі, інвалідності або травмування військовослужбовців чи резервістів;
- благодійна допомога, отримана учасниками бойових дій або особами з інвалідністю.
Коли арешт з рахунка знімають повністю
Повне зняття арешту можливе у трьох випадках:
- повне погашення боргу;
- відкликання виконавчого документа органом, який наклав штраф чи стягнення;
- скасування документа судом.
У такій ситуації виконавець виносить постанову про зняття арешту, і банк відновлює доступ до всіх коштів на рахунках громадянина.
Читайте також:
