До редакції звернулася Лідія Степаненко, мешканка Полтавської області. Вона розповіла, що проживає у селищі в 24-квартирному будинку, ОСББ у них не створено. Нашу читачку цікавить декілька питань.
Хто може здійснювати управління будинком і як його призначають?
Відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (редакція від 10.11.2023), співвласники мають право брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника. Що стосується рішень щодо управління багатоквартирним будинком, то вони приймаються на загальних зборах співвласників. Скликати такі збори може ініціативна група, яка складається не менш як із трьох власників квартир або нежитлових приміщень, або управитель, обраний відповідно до цього Закону.
Збори співвласників веде голова, якого обирають більшістю голосів присутніх співвласників (їх представників). При прийнятті такого рішення кожен присутній співвласник (його представник) має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Таким чином, ви та мешканці будинку маєте право управляти будинком і вирішувати поточні проблеми.
Відповідно до частини 2 статті 369 ЦК України, розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою усіх співвласників.
Що робити, якщо підвал багатоквартирного будинку затоплюють сусіди?
Щодо затоплення підвалу, то потрібно розуміти, чи зверталися ви до аварійної служби. Чи було встановлено причину затоплення (з провини сусіда або через прорив труби та інше)?
Якщо ви раптово побачили підтоплення, або у вас воно постійно, можете скласти акт про залиття. В ньому має бути зазначено такі відомості:
- дата складання акта (число, місяць, рік);
- прізвища, ініціали та посади членів комісії;
- адреса місця події (місто, вулиця, номер будинку);
- характер залиття та його причини;
- завдана матеріальна шкода (детальний опис пошкоджень і зіпсованого майна, якщо таке було в підвалі);
- висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття.
Обов’язково залучіть сусідів, які також зможуть підтвердити побачене у
вашому підвалі, опишіть, якщо на стінах з’явилися плями і тріщини, а також сліди плісняви, якщо це має місце.
Можете звернутися до того, з чиєї причини вам затоплює підвал, про те, щоб він зробив в ньому ремонт або надав будівельні матеріали, або відшкодував шкоду.
Якщо сусіди ігнорують ваші вимоги, ви маєте право звернутися до суду про відшкодування матеріальної шкоди. Перед тим як подати позовну заяву, обов’язково складіть список того, що складає матеріальну шкоду: витрати на ремонт підвалу, якщо у вас були пошкоджені запаси продуктів, про це також важливо вказати.
В позовній заяві можете вказати, як усувалися наслідки затоплення – власними силами, чи була допомога з боку сусідів або хоча б пропозиція.
Додайте до позовної заяви копії:
- свідоцтва про право власності на підвал (або Витягу);
- акта про затоплення;
- незалежної оцінки ремонтних робіт щодо усунення наслідків затоплення квартири;
- розрахунку матеріальних витрат;
- довідки про склад сім’ї.
Також можна додати відео- або фотозйомку, на яких зафіксовано, що ваш підвал затоплено. Крім того, в суді ви маєте право заявляти клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для уточнення певних моментів.
Ще ви можете вимагати від сусіда в судовому порядку компенсації ваших витрат на оплату судового збору, на складання звіту (кошторису з ремонту підвалу) тощо.
Хто повинен обслуговувати електромережу і щитову в будинку?
Щоб з’ясувати, хто обслуговує щитові в будинку, зверніться до оператора системи розподілу електричної енергії із заявою від мешканців вашого будинку. Але ви повинні знати, що електрощитова є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку, оскільки у ній мають розміщуватися комунікації для будинку. Тому розпоряджання таким приміщенням є неможливим без згоди усіх власників квартир будинку та спільної заяви.
***
Тож, разом із сусідами ви повинні бути відповідальними за будинок, в якому проживаєте, і приймати спільні рішення щодо його обслуговування.
Вікторія Гусакова, позаштатний юрист
*Відповідно до Типового акта про залиття, аварію, що сталася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), який є Додатком № 4 до пункту 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року.
