Ключові тези:
- Росія вкотре використала балістичний комплекс «Орєшнік» для удару по цивільним.
- За попередніми оцінками, ракета створена на базі напрацювань комплексу «Іскандер-М» із залученням гіперзвукових технологій.
- Максимальна швидкість «Орєшніка» перевищує 6 000 км/год, що класифікує його як гіперзвукову зброю середньої дальності.
- Через здатність маневрувати на складній траєкторії та нести потужні керовані блоки, ракета є надскладною ціллю для перехоплення.
Також цікаво: Прикордонники повідомили про ситуацію на кордоні з Білоруссю: чи готуватися до нового наступу росіян
Які особливості «Орєшніка»
Російська пропаганда позиціонує «Орєшнік» як «новітній високоточний комплекс», спроможний гарантовано обходити сучасні системи протиповітряної оборони та нести ядерний заряд. Хоча незалежних підтверджень усім заявленим параметрам немає, експерти з відкритих джерел виводять такі ймовірні характеристики ракети:
- Це балістична або аеробалістична ракета середньої дальності.
- Максимальна заявлена дальність сягає 5 500 км (для ударів по Україні використовувалася траєкторія до 1 000 км).
- Гіперзвукова ракета розвиває швидкість понад 6 000 км/год.
- Запуск відбувається з мобільних наземних установок
- Бойовою частиною є потужна фугасна (звичайна) або потенційно ядерна з керованими блоками.
- Ракета керується інерціальною системою із супутниковою корекцією.
Де і коли ворог застосував «Орєшнік»
Вартість ракети складає близько $40 млн. Станом на сьогодні офіційно зафіксовано щонайменше три випадки бойового використання цієї ракетної системи проти України. Щоразу пуски виконувалися з території полігону «Капустин Яр»:
- Вперше це сталося 21 листопада 2024 року по місту Дніпро (зокрема завод «Південмаш»).
- Згодом відбувся запуск 8–9 січня 2025 року під час якого під ударом опинилася Львівщина та об’єкти поблизу обласного центру.
- Третє бойове застосування сталося 24 травня — ракета атакувала інфраструктуру міста Біла Церква на Київщині, після чого її уламки було вилучено та передано експертам для детального вивчення.
У чому полягає головна небезпека ракети
Ключова загроза «Орєшніка» криється в мінімальному часі реакції, який він залишає для сил ППО. Величезна швидкість у поєднанні з балістичною траєкторією дозволяє ракеті долітати до цілі за лічені хвилини після запуску. Крім того, наявність керованих бойових блоків, здатних маневрувати на фінальній ділянці польоту, суттєво ускладнює прорахунок точки перехоплення антиракетами. Потужна бойова частина здатна завдавати критичних руйнувань навіть залізобетонним укріпленням.
Чи вдалося збити «Орєшнік» 24 травня
Повітряним силам ЗСУ не вдалося нейтралізувати «Орєшнік» 24 травня. Проте це не означає, що збиття ракети неможливе. Фахівці зазначають, що США та Ізраїль мають протиракетні системи, здатні збити «Орєшнік». Щодо технічних характеристик, то українські експерти, які аналізували уламки ракети, свідчать, що “новітня” російська розробка побудована на застарілих технологіях. Цікаво, що спочатку розробка мала назву «Кедр» і здійснювалася на основі ракетного комплексу «Рубеж», роботу над яким росіяни припинили ше в 2017 році.
Навіщо рф дістає експериментальну зброю
Застосування маловідомого типу ракет, на думку військових аналітики, переслідує кілька цілей. По-перше, це класичний елемент військово-психологічного тиску на керівництво України та західних партнерів. По-друге, Кремль використовує реальні бойові умови для випробування своїх систем в умовах протидії щільної української ППО. Не менш важливим є й інформаційний ефект: демонстрація «аналоговнєтного» озброєння підживлює внутрішню російську пропаганду після значних втрат стандартних ракетних запасів.
Хоча більшість характеристик комплексу залишаються засекреченими або перебільшеними російським командуванням, висока швидкість та маневреність цієї зброї роблять її серйозним викликом.
Читають зараз:
