Що відомо про творця українського модерну?
На аверсі цієї монети зображено Василя Григоровича Кричевського – одного з видатних українських художників-модерністів, архітектора, творця стилю «Український модерн» в архітектурі, засновника національної кінохудожньої школи.
Народився він у 1873 році на Сумщині. 19–річним став помічником міського архітектора Харкова. 1903-го спроектував у національному модерністському стилі будинок Полтавського земства. Потім на запрошення корифея українського театру Садовського оформляв вистави у Києві. Створив проект будинку Михайла Грушевського. У 1918 році ця будівля згоріла під час обстрілу Києва російськими більшовицькими військами. На третьому її поверсі розташовувалися квартира і майстерня Кричевського, і під час пожежі після обстрілу згоріло майже 300 полотен художника, проекти багатьох будівель і наукові дослідження про українську народну творчість.
До речі, після Лютневої революції Кричевський від Грушевського отримав замовлення на розробку Малого Герба УНР. Роботу він розпочав на початку березня 1918 року, тобто майже рівно 105 років тому. У березні ж Рада УНР затвердила його роботу.
1925-го року Кричевський, будучи експертом і знавцем українського національного побуту, став консультантом та оформлювачем масштабного біографічного фільму «Тарас Шевченко». А наступного року на Одеській кінофабриці він оформив шедеври українського німого кіно – «Сорочинський ярмарок», «Гонорея», «Звенигора» (ідею цього фільму знаменитому Олександру Довженку подарував Кричевський) та інші фільми. Почавши ще з 1917 року активно просувати ідею створення української професійної кінофабрики, до 1941 року Кричевський на Одеській та Київській кіностудіях був художником-оформлювачем дванадцяти фільмів.
1941 року через хворобу Василя Григоровича родина не змогла виїхати з окупованого нацистами Києва. Його молодший син теж був талановитим художником і був змушений виконувати замовлення на портрети гітлерівських офіцерів. Чудово розуміючи, як це буде розцінено радянською владою, 1943 року Кричевські емігрували і дісталися Каракасу (Венесуела). Там і помер Василь Кричевський 1952 року. До останнього дня по пам’яті він писав види улюблених міст України.
Валерій Боянжу, Херсон – Одеса
Читайте також:
Відомі люди на монетах: що відомо про легендарного льотчика-винищувача Амет-Хана Султана.
