Чому виникає цей стан, розповіла лікарка-невропатолог вищої категорії, завідувачка неврологічного відділення дніпровської міськлікарні №5 Оксана Щитник.
Хворіють у будь-якому віці
Люмбаго (від лат. lumbus – «поперек») – це гострий стріляючий біль в попереково-крижовому відділі хребта, що істотно обмежує рухи. Терміном «люмбаго» прийнято називати будь-який больовий синдром в попереку, незалежно від причини його виникнення. Але найчастіше в появі прострілів внизу спини винні дегенеративні зміни хребта, на тлі яких відбувається подразнення нервових закінчень, розташованих на поверхні міжхребцевого диска, напруження і болісний спазм м’язів. Такий напад може тривати від кількох хвилин до кількох днів.
Синдром може розвинутися у пацієнта будь-якого віку: за даними статистики, хоча б раз в житті з гострим болем у попереку стикалися до 80 відсотків людей. При цьому чоловіки страждають від прострілу частіше за жінок.
Причини проблеми
Люмбаго – не самостійне захворювання, а вторинна патологія. Найчастіше його каталізатором виступає остеохондроз поперекового відділу хребта, протрузії та грижі міжхребцевих дисків.
Простріл також можуть викликати травми і удари попереку або спини в цілому (пошкодження м’язів, зв’язок, хребців), зміщення міжхребцевих дисків, порушення постави і викривлення хребта (сколіоз, кіфоз), артрит, радикуліт, хвороба Бехтєрєва, остеомієліт (запалення кістки), пухлини хребта або розташованих поруч органів. Причиною люмбаго можуть стати і вроджені аномалії хребців, а також вікові зміни.
Але не так вже й рідко (приблизно в 30 відсотках випадків) причина гострого болю внизу спини залишається нез’ясованою.
У більшості випадків напад люмбаго провокують підняття важких предметів або інтенсивні фізичні навантаження. Викликати больовий синдром також здатні різкі або незграбні рухи, переохолодження або перегрівання м’язів, сильний кашель, вірусна інфекція, тривале перебування на протязі або в незручній позі (в тому числі під час сну).
Тривожні симптоми
Основним симптомом люмбаго є різкий пульсуючий біль у попереку, який суб’єктивно відчувається глибоко: в м’язах, зв’язках, кістках. Але біль також може віддавати в ноги, сідниці, задню сторону стегна. Іноді “прострілює” від попереку уздовж всієї поверхні ноги до стоп.
Пацієнти порівнюють свої відчуття під час нападу з ударом струму. Людина під час загострення не може нормально ходити, сидіти, стояти, перебуваючи в постійному пошуку максимально зручної і безболісної пози. У деяких випадках люмбаго супроводжується головним болем.
При легких формах патології біль проходить самостійно після короткого відпочинку. Але якщо через добу симптоми прострілу не зникли, потрібна медична допомога.
Що робити?
Діагностикою та лікуванням люмбаго займається лікар-невропатолог. Він проводить огляд і спеціальні тести, уточнює тривалість та інтенсивність нападу і, з огляду на перенесені травми і хронічні захворювання, направляє на комплекс обстежень. Вони можуть включати загальний аналіз крові та сечі, рентгенографію хребта, МРТ, КТ, електронейроміографію тощо.
Терапія спрямована на усунення гострого больового синдрому. Для цього використовують нестероїдні протизапальні препарати (ібупрофен, диклофенак, мелоксикам) у формі таблеток, ін’єкцій, мазей, компресів, а також міорелаксанти, спазмолітики, протинабрякові засоби, вітаміни групи В. Іноді можуть призначатися заспокійливі та снодійні препарати. Крім того, під час загострення рекомендовано спокій, протипоказано фізичні навантаження.
Без лікування люмбаго гострі напади можуть змінитися хронічним ниючим болем.
Щоб недуга не повернулася
Простріл має тенденцію повертатися. Для відновлення після нападу і профілактики рецидивів рекомендовано фізіотерапію, лікувальну фізкультуру, масаж, санаторно-курортне лікування. Іноді необхідним є носіння підтримуючого корсета.
Ірина Лебединець
Раніше опубліковано: Вчені назвали продукти, від яких краще відмовитися в разі артриту
