Протоієрей Ігор Пчелинцев:
«Ми знаємо, що це піст не такий суворий, як Великий або Успенський, що в цей час вже з’являються перші свіжі овочі, тому цей піст загалом легкий. Але, на жаль, для багатьох православних християн цим і закінчуються смисли Петрового посту.
Попостити – ось відгуляли П’ятидесятницю, наїлися скоромного, можна тепер і поговіти. Треба причаститися, посповідатися, ну як годиться в пости. А для деяких як і немає цього посту, ну, кажуть – «не Великий же піст, нам ніколи (немає сил, часу) постити «постійно».
Було б логічніше присвятити час цього посту осмисленню апостольства в Церкві. Бог послав Святого Духа апостолам, щоб вони несли звістку про воскресіння в усі кінці світу. Через апостолів цей послух встановився в церковній ієрархії – у єпископів і священиків. Єпископ і священик, який живе у Христі, який намагається це робити, може щиро повторити за Апостолом: «Бо, коли я звіщаю Євангелію, то нема чим хвалитись мені, це бо повинність моя. І горе мені, якщо я не звіщаю Євангелії!» (1 Кор. 9:16). Але це не знімає з мирян обов’язку мати послух благовістя. І дуже добре, якщо перевірити свої сили ми зможемо протягом посту, який у Церкві іменований Апостольським.
У часі «дикого ринку» та нав’язливого маркетингу ми навчилися боятися тих, хто обіцяє нам щось хороше. У такому контексті євангельське слово «благовістити» може налякати людину. Ми з душевної боязкості боїмося пропонувати нашу віру іншим, як мовби йшлося про товар. Ми маємо почуття поваги до інших людей і не бажаємо, щоб про нас подумали, що ми нав’язуємо свою точку зору або намагаємося в чомусь «найвірнішому та найправильнішому стовідсотково переконати». Особливо якщо йдеться про таку особисту тему для розмови, як довіра Богу.
Я недавно знайшов дуже світле християнське міркування, яке пасує до розмови про апостольство кожного християнина.
1. Люди бувають нерозумні, нелогічні й егоїстичні – все одно прощайте їх.
2. Якщо ви проявили доброту, а люди звинуватили вас у таємних особистих спонуках – все одно проявляйте доброту.
3. Якщо ви домоглися успіху, то у вас можуть з’явитися численні несправжні друзі та справжні вороги – все одно домагайтеся успіху.
4. Якщо ви чесні та щирі, то люди можуть вас обманювати – все одно будьте чесні та щирі.
5. Те, що ви будували роками, може бути зруйноване в одну мить – все одно будуйте.
6. Якщо ви знайшли щастя, то вам можуть заздрити – все одно будьте щасливі.
7. Добро, яке ви вчинили сьогодні, люди забудуть завтра – все одно чиніть добро.
8. Діліться з людьми найкращим з того, що у вас є, і їм цього ніколи не буде досить – все одно діліться з ними найкращим. Зрештою, ви переконаєтеся, що все це було між Богом і вами і ніколи не було між вами і ними.
9. Не важливо, хто і що говорить про вас – приймайте все з посмішкою і робіть далі свою справу.
10. Моліться вкупі і перебувайте в єдності».
Джерело: kazanskii-hram.church.ua
